П'ятниця, 25 вересня 2020p.
Оксфорд Медікал проктолог

Буковинка пожертвувала здоров’ям заради народження сина

Буковинка пожертвувала здоров’ям заради народження сина

Часто люди скаржаться на відсутність матеріальних благ, відчувають себе обмеженими у фінансовій сфері, забуваючи при цьому, що володіють найбільшим у світі багатством – бачити, чути і ходити.

Інвалід ІІ групи Наталія Логош із села Сергії позбавлена одного із цим багатств. Адже ще в пологовому будинку їй поставили діагноз – дитячий церебральний параліч (хорея). Та попри вади мовлення дівчина росла активною та товариською. Пересувалася з труднощами, але школу відвідувала.

Згодом зустріла майбутнього чоловіка Віктора, який був на десять років старший за неї. Вони зрозуміли, що потрібні одне одному і створили сім’ю, почали будувати власний будинок. У їхньому розпорядженні були пенсія по інвалідності Наталії та гроші, які чоловікові вдавалося час від часу заробити.

Незважаючи на життєві труднощі, подружжя весь час мріяло, що колись у їхньому домі залунає дитячий сміх і з’явиться лепетливе дзвінкоголосе щастя. Лікарі категоричне заборонили Наталії навіть думати про вагітність. Та жінка потай просила у Бога сили і мужності здійснити їхню з чоловіком мрію. Коли вона завагітніла, то почула безліч вердиктів про можливі ускладнення і висновок, що народжувати вона мусить лише за допомогою кесаревого розтину, і то в обласній лікарні.

Та Наталія по житті світла, щира й оптимістична людина. Не хотіла думати про погане і без хірургічного втручання народила здорового дитину. Щоправда, за те, щоб побачити свого синочка, заплатила дуже дорого – після пологів вона вже зовсім не змогла ходити.

Зараз Максимкові чотири роки, і Наталія пересуваючись в інвалідному візку, ні про що не шкодує. Чоловік Віктор став повністю опікуном для неї і дитини. Він перебрав на себе усю хатню роботу, господарство, власноруч облаштовує кімнати, водить Максимка у садок. Ще й підзаробляє, коли трапиться якась робота. Окрім того, постійно їздить за ліками та довідками для дружини. Адже, зважаючи на те, що Наталія не може обходитися без сторонньої допомоги, подружжя неодноразово готувало клопотання про переоформлення ІІ групи інвалідності на І групу. А в жовтні працівники управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації підготували всі необхідні документи та клопотання до керівництва КЗ «Путильська ЦРЛ» про оформлення І групи. Ця процедура відбувається на обласному рівні, а в жінки немає ні коштів, ні можливості поїхати.

Наталія перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, отримує пенсію, а також соціальну допомогу, призначену малозабезпеченим сім’ям. Цих коштів ледве вистачає на продукти та ліки. Чоловік не може ніде влаштуватися на роботу, бо мусить перебувати вдома. Щоб допомогти родині хоч трохи облаштувати житло, районна програма «Турбота» цього року двічі виділяла кошти у сумі 1160 грн. та 500 грн.

Головний державний соціальний інспектор Марія Ревуцька розповіла, що їхня служба співпрацює з сільськими радами та просить їх по можливості допомагати таким сім’ям, а також залучати приватних підприємців. У Сергіях на таку пропозицію відгукнулися приватні підприємці Іван Корпан та Калина Фокшек, які допомогли продовольством.   

Дивлячись на цю сім’ю, не можна залишатися байдужим. Адже це така ж ланка суспільства, як і будь-яка інша сім’я. Хоч Бог й обмежив Наталію у фізичних можливостях, зате подарував велике серце. І вона всім серцем хоче кращого життя для свого сина, не жаліється і не просить. Лише не хоче відчувати себе забутою у суспільстві і бути потрібною своїй родині.

Людмила Федюк.

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)


...

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Загрузка...
Загрузка...

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення