Понеділок, 16 вересня 2019p.
Оксфорд Медікал проктолог

На Буковині у родині з Хотинщини одразу троє чоловіків пішли в АТО (фото)

Надії Григорівні та Олексію Михайловичу Хамкевичам із Грозинців вистачає переживань, в їхніх очах – постійна тривога, на устах – молитва за двох синів та зятя, котрі зголосилися рятувати країну від ворожих зазіхань сепаратистів. Кремезні, мужні юнаки не могли стояти осторонь кривавих подій у державі.

Про це повідомляє "Буковинська правда" з посиланням на "Хотинські вісті".

Старший син – 29-річний Михайло спочатку пройшов навчання у прикордонному загоні у Кельменцях, потім у кінологічному центрі у Львові, а вже звідти разом з мобілізованими у третій хвилі потрапив у зону АТО. Під час антитерористичної операції брав участь у міжнародних військових навчаннях у Боснії і Герцеговині. А нещодавно повернувся із Литви, де став учасником військового параду разом з 25-ма військовослужбовцями з України. Про те, який Михайло боєць, красномовно свідчать відзнаки «Командиру 80-ої окремої десантно-штурмової бригади» і нагрудний знак «Десант».

– Першим серйозним випробуванням для мене стало десантування з вертольота на висоті 800 метрів, – розповідає сержант Хамкевич. – Відчуття, коли робиш крок за рампу, не порівняти, мабуть, ні з чим. Проте це було не страшно у порівнянні з бойовим стрибком: з літака АН-26 з висоти 400 м у бойовому спорядженні. Від хвилювань перехоплює подих, але мусиш швидко опановувати себе у такий відповідальний момент.

Слідом за Михайлом подалися на контрактну службу його менший брат – 27-річний Василь і чоловік сестри – 31-річний Михайло Максимчук. Вони теж спочатку проходили навчання у Львові, а звідти – у зону АТО.

Ці троє десантників загартовані боями за Волноваху, Чермалик, Степанівку, Павлополь, Первомайськ, Станицю Луганську. Пройшли чимало «гарячих», а часом і пекельних, точок у Луганській та Донецькій областях.

Три тижні тому Михайло Максимчук звільнився і повернувся до рідних. Його з нетерпінням чекали батьки, дружина, а найбільше зрадів поверненню любого татуся маленький синочок Артемчик.

– Старший син і зять, слава Богу, уже вдома. Хвилюємося ще за меншого – Василя, бо він нині на передовій в Авдіївці. Мрію, щоб якомога скоріше закінчилася війна і ми були разом, – з тривогою і надією говорить матір захисників Надія Григорівна.

Фото

Оцінити матеріал:
(2 голосів)


...

Коментарі


Оцінити коментар! 0 Владимиир
А чего не написали. что пошли они заработать денех на жизнь. Кроме АТО негде мужику заработать. Специально так сделали - работы нет, а война есть. Только как бы им не пришлось труну с поезда снимать.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Загрузка...
Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення