Субота, 20 жовтня 2018p.

Наталія ГОПКО: У моїй роботі не може бути дрібниць!

Наталія ГОПКО: У моїй роботі не може бути дрібниць!

Вишукана жінка з приємною посмішкою та милозвучним голосом. Незважаючи на свій молодий вік, на сьогодні вона очолює службу одного із контролюючих органів області. За невеликий час свого перебування на керівній посаді ця жінка зуміла завоювати авторитет і повагу підлеглих. Про роботу та особисте життя спілкуємося з головним санітарним лікарем області Наталією ГОПКО.

– Розкажіть, де Ви народилися і хто Ваші батьки.

– Батьки мої родом із Кіцманщини, але народилася я в Заставні. Оскільки нині покійний батько Василь Самсонович працював у міліції, нам часто доводилося змінювати місце проживання. Мати Піонія Михайлівна все життя працювала у сфері культури. В 90-ті роки була директором Чернівецької централізованої бібліотечної системи. Її теж, на жаль, уже немає. У мене є ще старша сестра. Живемо поруч, але рідко бачимося через мій напружений робочий графік.

– Як проходило Ваше дитинство? Якою Ви були в дитинстві?

– У мене було прекрасне забезпечене дитинство. За це дякую Богові і батькам. Вони навчили нас із сестрою багатьом речам, що досі залишаються цінними. А дитиною я була звичайною: іноді слухалася батьків, іноді вони мене сварили. Що стосується навчання, була відмінницею. Полюбляла гуманітарні науки.

– Де Ви вчилися після закінчення школи?

– Вступила у Львівський медичний інститут. Але насправді довго визначалася з вибором професії. Оскільки мала багато захоплень, то одночасно хотілося стати і журналістом, і юристом, та лікарська справа взяла верх. І я не шкодую, адже теперішня моя професія і посада дозволяють поєднувати і медицину, і юриспруденцію, і живе спілкування.

– А чому таки обрали професію лікаря?

– Мені хотілося лікувати людей. Перемогла благородність цієї професії. Однак коли було вирішено, що буду працювати в санепідемслужбі, не можу сказати, що надто зраділа. Адже, навчаючись у медінституті, мріяла про лікувальну справу. Але з часом зрозуміла, що дарма, тому що моя робота приносить мені задоволення. Навіть тоді, коли повертаюся з роботи стомлена і напружена, мій чоловік каже, що у мене все одно горять очі, а це означає, що моя робота мені подобається.

– Розкажіть, з чого розпочиналася Ваша кар’єра санітарного лікаря.

– Оскільки після закінчення інституту я отримала вільний диплом, мала можливість самостійно обирати місце роботи. На той момент у мене вже була трирічна донечка і я була вагітна вдруге, тому в інтернатуру одразу вступити не змогла. Але хвилювалася, що моя інформаційна ізоляція через декрет завадить влаштуватися на роботу за спеціальністю. Однак після народження другої дитини я проходила інтернатуру в обласній санепідемстанції. Після її закінчення працювала лікарем-епідеміологом у Кіцманській районній СЕС. Було дуже цікаво, адже робота була пов’язана із «живою» епідеміологією, розслідуванням конкретних випадків, виїздом на місця. Тоді черпала максимум інформації. Після цього мене перевели в обласну СЕС, і тут я змінила кілька посад, поки була призначена заступником головного санітарного лікаря.

– Отже, можна сказати, що Ви пройшли усі щаблі кар’єрного росту.

– Мабуть, але так складалося, що я довго не затримувалася на жодній із посад.

– На посаду головного лікаря обласної СЕС Ви призначені у липні. Звісно, минуло ще мало часу, щоб підводити підсумки. Але все ж таки: що Вам уже вдалося зробити?

– Наша робота така, що стабільна санітарно-епідемічна ситуація – це вже результат. Однак вона залежить не лише від професіоналізму працівників, а також від сторонніх факторів. Адже інфекційні хвороби можуть виникати не залежно від роботи наших спеціалістів.

– З якими труднощами найчастіше стикаєтеся в роботі?

– Нинішні часи для нашої служби є дуже важкими. На часі зміни та реорганізація, обговорюється можливість створення міжрайонних закладів санепідемслужби. Для мене як керівника є досить важким той момент, що скорочення в нашій службі неминуче. Зараз важливо утримати належний психоемоційний стан у колективі. Тому всі свої зусилля направляю на утримання належної ситуації під контролем.

– Чи не вважаєте Ви, що масове скорочення працівників СЕС може негативно відбитися на ефективності роботи цієї служби?

– Я переконана в цьому, адже наразі, принаймні в закладах епідемслужби області, вільних «форвардів немає»: у всіх структурних підрозділах працюють на повне навантаження. Але, можливо, у зв’язку із переглядом функцій, що нині лежать на СЕС, скорочення виявиться виправданим. Ціла низка питань перебуває саме зараз на стадії вирішення.

                                              «Відчуваю підтримку колективу»

– Враховуючи Ваш молодий вік, чи всі підлеглі сприймають Вас як керівника?

– Мабуть, про це варто запитати моїх колег, але від себе можу додати, що я відчуваю підтримку колективу. Є розуміння з півслова. Кожен чітко розуміє свої функції у межах покладених на нього завдань. Завдячую цьому Олександру Світличному, світла йому пам’ять, адже саме він зумів згуртувати й об’єднати цей колектив.

– Ви суворий керівник?

– Хочеться мати право називати себе вимогливим керівником. Багато працюю над собою. Ніколи не підвищую голос на підлеглих, тому що змалку сама мову у підвищеному тоні не сприймаю. Вважаю, що спокійна, аргументована розмова є більш ефективною. Навіть попри те, що часто бувають і провокативні ситуації, та я стримую себе.

– На Вашу думку, чи належним чином сьогодні оплачується робота працівників Вашої служби?

– Однозначно заробітна плата бажає бути кращою, особливо молодших спеціалістів. Враховуючи те, що робота наших фахівців іноді не нормована і вимагає додаткового часу та зусиль, тому, гадаю, підвищення оплати за роботу було б доречним. Попри це я дякую нашим спеціалістам, що вони працюють у більшій мірі не за гроші, а по совісті і на результат. Наприклад, при епідрозслідуванні одного випадку захворювання дитини у садочку, узагальнюючи нашу роботу щодо цього випадку, одним реченням можна сказати так: «Проведено повний комплекс протиепідемічних і профілактичних заходів». Та за цим стоїть багато досліджень, обстежень, опитувань, що здійснюють наші працівники.

– СЕС як контролюючий орган здійснює нагляд за барами, ресторанами, місцями громадського харчування. Якими санітарними нормами найчастіше нехтують працівники цих установ?

– Велику роль у цьому відіграє людський фактор. Санітарний стан цих закладів щороку покращується. Однак недотримання правил особистої гігієни персоналом місць громадського харчування залишається болючим питанням (відсутнє елементарне часте миття рук). Згідно із законодавством, планова перевірка певного бару проводиться раз на півроку. Про це керівника закладу повідомляємо за 10 днів наперед. Є усі можливості підготуватися до перевірки та усунути недоліки. Спеціаліст СЕС під час здійснення планової перевірки може виявити очевидні дрібні порушення санітарного законодавства, що, наприклад, стосуються маркування інвентарю. Однак після того, як спеціаліст контролюючого органу закриває двері за собою, саме на керівникові цього закладу лежить відповідальність за дотриманням усіх вимог його персоналом. Отже, велику роль у цьому відіграє розуміння цієї ситуації власником того чи іншого закладу.

                                       «На нашу службу тиску не чинить ніхто» 

– Як часто доводиться здійснювати позапланові перевірки, адже за їхніми результатами, напевне, краще можна відстежити рівень того чи іншого підприємства?

– Для здійснення позапланових перевірок мають бути передумови, чітко визначені законодавством. Просто так перевірити заклад у будь-який час не дозволяється. Крім того, на сьогодні скасовано постанову головного державного санітарного лікаря України, якою було затверджено кратність здійснення планових перевірок об’єктів нагляду, відповідно до ступеня їх ризику. Це одне із питань, які будуть вирішуватись в ході реорганізації.

– Чи бувають спроби тиску на Вашу службу з боку власників тих закладів, які Ви перевіряєте?

– Тиску немає. Хіба що обурення і незгода з деякими моментами. Але це трапляється здебільшого безпідставно, адже я як керівник завжди націлюю своїх колег працювати згідно з чинним законодавством. Адже за кожною прописаною нормою в законі насамперед стоїть безпека наших громадян. Тому принцип роботи СЕС такий: «У нашій роботі не може бути дрібниць і деталей. Все чітко та ясно».

– І минулого місяця, і цього у чернівецьких садочках є випадки отруєння дітей. Яка причина?

– Що стосується діточок садочка №43, то там в однієї дитини – аденовірусна інфекція (може передаватися як повітряно-крапельним шляхом, так і через брудні ручки), в інших – функційна диспепсія, які не є інфекційними захворюваннями. Пов’язувати ці випадки із неякісним харчуванням та водою у садочку не варто. Тим більше, що результати досліджень готових страв показали, що немає відхилень за мікробіологічними показниками. Навіть самі батьки дітей цього садочка виключають можливість отруєння у самому садочку. Хоча їхня думка під час розслідування випадку до уваги не враховується. Наразі уже відомо, що трьох працівників цього садочка притягнуто до адміністративної відповідальності. Що ж стосується дитячого закладу, в якому діти захворіли в листопаді, то дослідження показали, що причиною стало недотримання особистої гігієни, і як наслідок – реалізація контактно-побутової передачі. Це підтвердили і результати змивів.

– Який висновок Ви можете зробити щодо дотримання санітарних вимог дошкільних закладів? Чи часто батьки скаржаться на погані санітарні умови у цих закладах?

– Якраз таких сигналів з боку батьків у нас немає. Навіть якщо взяти 2008 рік, коли був спалах дизентерії у чернівецьких садочках, жоден з батьків саме нашій службі не скаржився. Щодо висновків, твердо можу сказати, що ситуація в порівнянні з 2008 роком є кращою, хоч багато проблемних питань в організації харчування дітей ще потребують вирішення.

– Завдяки чому?

– Завдяки посиленому контролю. Є вже певний досвід, адже показові випадки вчать (як 2008 рік із дизентерією). Хоча досі фіксуються порушення. До адміністративної відповідальності все-таки притягують людей. Закон визначає суми, що сплачують порушники у вигляді штрафу. На сьогодні сума штрафу складає від 17 до 408 гривень. Хоча я вважаю, що мінімальний штраф нині не є тією сумою, що може налякати когось.

           Пропозиція на продукцію із стихійних ринків буде до тих пір, поки буде на неї попит

– До Ваших обов’язків входить контроль за стихійними ринками Буковини. У чому полягає складність боротьби із ними та чому ці ринки досі є на вулицях Чернівців?

– Завжди кажу, що поки буде попит на продукцію із стихійних ринків, завжди буде пропозиція. Наша боротьба, звичайно, не завжди є успішною, і я це не приховую, тому що боротьба із стихійними ринками залежить від багатьох факторів. Після здійснення рейдів продавці просто міняють місце дислокації, і на тому кінець. Зрозумійте, що в СЕС не працює стільки людей, аби дозволити щодня контролювати безліч стихійних ринків у місті та області. Ми співпрацюємо у цьому напрямку із дільничними інспекторами міліції. Роботу нам ускладнює той факт, що більшість порушників не має жодних документів при собі або надає хибні особисті дані. А в такому разі притягнути когось до відповідальності не реально. Стихійна торгівля час від часу припиняється, але це має ситуаційний характер. Ми розуміємо, що людей торгувати на вулицях вигнала скрута, тому неодноразово проводилися обговорення на рівні комісій і вирішувалося питання про надання пільгових місць для торгівлі. Однак зрозуміло, що й ці речі не вирішать проблему стихійної торгівлі в нашому місті остаточно.

– Ходять чутки, що дозвіл СЕС на здійснення діяльності підприємства коштує чималих грошей?

– Низка документів дозвільного характеру видається за оплату, відповідно до тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. А щодо чуток... Вважаю такі речі неприпустимими. Завжди кажу, щоб про такі факти мені доповідали предметно: хто, що, кому. Реагуватиму невідкладно. Тому що у наш час провокацій достатньо, так само, як і неправдивої інформації.

– У чому насправді була чи ще існує складність із закупівлею вакцини для немовлят?

– Ситуація із забезпеченням нашої області вакцинними препаратами була складною протягом трьох років. Але впродовж останніх місяців деяку частину їх ми отримали і рівномірно розподілили по поліклініках. Наразі є серйозні побоювання стосовно можливої зміни у стабільності епідситуації в області. Передумовою для цього, звичайно, є й антивакцинна кампанія. Хоча нині усі вакцини в наявності є, та паралельно існує проблема відмов батьків від вакцинації своїх чад.

– За результатами епідеміологічного аналізу, в області за цей сезон може перехворіти до 135 тисяч буковинців. Яких заходів Ви вживаєте, аби пережити цей епідемічний сезон без ускладнень?

– По-перше, будь-який прогноз є приблизним, бо передбачити точну кількість хворих не в змозі ніхто. По-друге, розвиток епідемії і кількість хворих залежать від багатьох моментів.

– Скільки людей в області наразі щеплено проти грипу? І наскільки дорога вакцина проти нього?

– Приблизно чотири тисячі осіб. Відсоток не великий, навіть враховуючи те, що вакцина проти грипу не дорога. Французька вакцина коштує від 45 гривень. В аптечній мережі вона, звичайно, дорожча. Важливим залишається інформування населення щодо засобів захисту. Це в першу чергу щеплення, дотримання особистої гігієни, ізоляція хворих від здорового населення, часте провітрювання та вологе прибирання приміщень, де знаходиться хворий. Застосування маски необхідне, якщо серед членів родини є хоча б один хворий на ГРВІ.

– Серед населення побутує думка, що теперішня, досить не зимова, погода сприяє розповсюдженню вірусів. Чи дійсно це так?

– Під такою думкою я не підпишуся, адже для вірусів будь-яка погода є сприятливою. Важливим залишається, чи не перебуває людина у середовищі хворих.

– Чи рекомендуєте Ви буковинцям застосовувати народні методи лікування від грипу чи, навпаки, застерігаєте від цього?

– Рекомендую, адже усі бабусині рецепти, як кажуть, дієві. Але заради профілактики. Адже тільки лише цибуля у період захворювання на грип навряд чи вже допоможе.

– Чи достатній зараз запас медикаментів на випадок надзвичайної епідемічної ситуації?

– Достатньо і медикаментів, і масок. Адже 2009 рік навчив. Хоча це є мінімальні запаси, що передбачені чинним законодавством.

– Чи були за Вашого досвіду звільнення працівників за замах на корупцію?

– Якби такі випадки були серед працівників СЕС, то я б негайно вжила конкретних заходів. Адже негативний досвід однієї людини псує авторитет усієї служби. Я точно не захочу працювати в одній службі з людьми, які навіть своєю поведінкою дозволяють поширення таких чуток. Звільнення було одне. Причина його розцінювалася як корупційне діяння, хоча я би сказала, що людину звільнили не через корупцію, а через те, що молодий спеціаліст неправильно зрозумів немудру пораду колеги…

                                                      «Мрію бачити дітей успішними» 

– Чи володієте Ви бізнесом?

– Ні.

– Чи вважаєте Ви себе фінансово незалежною людиною?

– Можу сказати, що нашій сім’ї абсолютно вистачає тих фінансових ресурсів, якими ми володіємо. Нам вистачає на все, але навряд чи можу вважати себе фінансово незалежною жінкою.

– Чи цікавитеся політикою? Яку політичну партію підтримуєте?

– Я є позапартійною людиною, хоча стежити за політикою вимагає моя посада. Тобто не належу до тих людей, які цікавляться політикою занадто, але посада зобов’язує бути в курсі усіх подій. Хоча маю свою думку щодо політичної ситуації: обов’язково має бути елемент командності для того, щоб бачити результат своєї роботи.

– Хто є Вашими найближчими друзями?

– Найближчі друзі – мої рідні. Серед друзів більше лікарів. Адже нас об’єднують спільні інтереси, захоплення та розмови для спілкування. Міцною є дружба зі шкільних років.

– Розкажіть про чоловіка та дітей.

– Мій чоловік – лікар, як і я. Діти – це Оксана і Катерина. Старша навчається в БДМУ, теж буде лікарем. Молодша ще навчається в школі і поки що визначається з вибором професії. Вважаю, що мені з родиною повезло, адже мене підтримують і діти, і чоловік. Враховуючи те, що я буваю вдома менше часу, ніж насправді б хотілося, коли потрібно, вони стають мені на допомогу – готують їсти, прибирають.

– Якому відпочинку надаєте перевагу?

– Сімейному. Вихідні проводимо разом. Відпочивати любимо на природі, хоча така можливість з’являється рідко.

– Чи займаєтесь Ви спортом?

– На жаль, регулярно займатися спортом не виходить. Мабуть, вмію щоразу знаходити поважні причини, щоб цього не робити... Щоразу, як дивлюся на фото, обіцяю, що почну за собою стежити ретельніше. Єдине, чому не зраджую, – це відвідування перукаря.

– Шопінг полюбляєте?

– Люблю, але якщо точно знаю, що мені потрібно і де його можна придбати.

-Чи любите стояти біля кухонної плити і готувати страви? Що найбільш любить їсти Ваша сім’я? 

– Не те, що люблю, але доводиться. Добре, що в нашій родині заведена традиція не підігрівати вчорашні страви, а щодня готувати свіжу їжу. У нас завжди на столі гарнір, салат і м’ясна або рибна страва.

– Яке досягнення у житті вважаєте найбільшим?

– Свою сім’ю, народження двох чудових донечок.

– Про що Ви мрієте?

– Хочу бачити своїх дітей здоровими та успішними. Також мрію дожити до тих років, щоб мати змогу радіти внукам. 

Оцінити матеріал:
(8 голосів)

Коментарі


Оцінити коментар! 0 експерт
зараз просто розплачусь. чергова мильна опера про "досягнення". замість чесноь написати, що дала грошей - стала керівницею, пускають слюни та вішають локшину.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення