Вівторок, 18 грудня 2018p.

Віталій МЕЛЬНИЧУК: Людей, які є «моїми», ставлю вище за всі скарби світу

 Цього разу спілкуємося з депутатом обласної ради від ВО «Свобода», приватним підприємцем Віталієм Кузьмичем Мельничуком.


– Де Ви народилися та хто Ваші батьки?

– Народився в селі Рідківці, неподалік від Чернівців. Там пройшло дитинство. Мої батьки – педагоги. Батько – вчитель математики. Мати викладала українську мову в сільськогосподарському технікумі в Рідківцях.


– Хто або що вплинуло на формування Вашої особистості?

– Я з дитинства читав багато різної літератури: і класику, і критику, і наукову фантастику, і поезію. Це спонукало мене пропускати життя через системний аналіз і робити правильні висновки.


– Розкажіть про свою сім’ю.

– Найважливіша подія за останній рік – народження донечки Богданки. Отже, зараз ми щасливі батьки чотирьох дітей: двох синів і двох доньок. Хлопці вже дорослі: Ілля працює, готується до служби в армії. Микола навчається в університеті на факультеті прикладної математики (до речі, я, як і мій батько, навчався на цьому факультеті). Донька Анна – учениця 10 класу місцевої школи. У цій же школі викладає українську мову моя дружина Ірина, яка зараз доглядає донечку. Мала Богданка росте і дарує всім радість.


– Якою була Ваша трудова діяльність?

– Починав працювати на гумовзуттєвому заводі в 1986 році. Після закінчення університету, з 1989 року по 1994 рік, працював на заводі «Гравітон» – спочатку оператором електрообчислювальних машин, а потім – програмістом. Офіційно там працював до 2001 року, а фактично до 1994 року, оскільки не було роботи і всіх відправили у неоплачувані відпустки. З 1994 року опинився на підприємницькій ниві. Їздив за товаром в Москву, Київ, реалізовував його на Калинівському ринку. З того часу займаюся підприємницькою діяльністю.


– Пригадайте якийсь цікавий випадок з Вашого життя.

– Мені запам’яталося таке: дуже часто у дрібних підприємців, які виживали за рахунок перевезення товарів з Москви в Україну, саме українські митники і прикордонники намагалися безпідставно забирати значну частину товарів. Коли ми з напарником одного разу їхали з Москви, вирішили законно поставити їх на місце. Попередньо вивчивши потрібні закони, постанови Кабміну та галузеві норми, ми продемонстрували їм свою правову обізнаність і процитували потрібні витяги із законів та постанов і вимагали неухильного їх дотримання. Вони через це так налякалися, що аж на одну годину затримали потяг, тому що не знали, як їм вчинити. Намагалися довести ситуацію до абсурду, викликаючи для залякування міліцію, санепідемстанцію, СБУ і інші служби. Але саме того разу жодних товарів «прихватизувати» митникам і прикордонникам не вдалося, люди з нашого вагону безперешкодно провезли закуплений товар до своїх домівок.


– Яким бізнесом Ви займалися?

– До 1998 року займався перевезенням з Росії шоколадних батончиків: «Снікерс», «Баунті», «Марс», жуйки «Стіморол», «Орбіт», «Дірол» і т.п. Після цього – бізнесом, пов’язаним з мобільними операторами зв’язку. Далі реалізовував на Калинівському ринку картки поповнення, стартові пакети, різні аксесуари до мобільних телефонів та й самі мобільні телефони. З 2005 створив мережу реалізаторів цих товарів на «Калинці».


– Чи займаєтеся на ринку бізнесом зараз?

– Так. Але бізнес сьогодні на Калинівському ринку суттєво впав і товари реалізуються значно гірше.


– Який у Вас місячний дохід?

– Близько 2,5-3 тисяч гривень.


– Чи вважаєте себе успішною людиною?

– Так.


– Як Ви оцінюєте бізнес-клімат на Буковині?

– Взагалі підприємницьке середовище на Буковині все ще намагається діяти, оскільки інші форми діяльності відсутні. Переважна більшість підприємств Буковини не працює. Людям залишаються для роботи ринки. Калинівський ринок, де працюють 20 тисяч підприємців, є найбільшим наповнювачем бюджету міста. За теперішніх умов для міста і держави це має велике значення. Взагалі у нас люди дуже підприємливі. І якщо держава не заважатиме їм, то вони зможуть вийти з будь-якої ситуації, стати заможними і зробити країну процвітаючою.

Щодо сільськогосподарського бізнесу на Буковині, то мені видається, що перспективним бізнесом у нашій області може бути садівництво та овочівництво, але за чіткого дотримання правил застосування дозволених органічних підживлювачів та засобів зберігання рослин, а не вбивчих отрутохімікатів. Зокрема, садівництво ефективно розвивається в Хотинському, Новоселицькому, Сокирянському та інших районах Чернівецької області, але, на жаль, власники садів не завжди піклуються про збереження екологічної рівноваги і, оприскуючи сади, використовують заборонені препарати. В цьому бізнесі багато людей могли б заробляти для себе кошти і бути заможними.


– На Вашу думку, чи є вільні місця для нових підприємців на Буковині?

– Подивіться на супермаркети, гіпермаркети. Вони мають можливість реалізовувати неконтрольовано будь-які товари. Тому дрібний і малий бізнес в цьому плані ледве животіє. Завдяки Калинівському ринку дрібний бізнес ще якось дихає. Мені здається, що зараз дуже важко відкрити прибутковий бізнес. Багато моїх знайомих, які протягом останніх років розпочали підприємницьку діяльність, змушені були її припинити через непрогнозовану і нечесну конкуренцію.


– Яка, на Ваш погляд, причина цього?

– Державні органи та система, яка звикла контролювати дрібний і середній бізнес, сіли на голову підприємцям і не дають можливості спокійно працювати. Це і санепідемстанція, і пожежники, і податкова, і міліція. Навіть Податковий кодекс, який влада проштовхнула, кладе підприємців на лопатки. Наприклад, 35% відрахування з реалізаторів товарів для бізнесменів-початківців – це занадто багато. Потрібні податкові канікули, які обіцяв Віктор Янукович перед виборами. Це змогло б підняти дрібне підприємництво.


– Що потрібно реформовувати в бізнес-сфері?

– Потрібно по-справжньому викорінювати корупцію в правоохоронних, фіскальних та контролюючих органах. Можна взяти за приклад грузинський досвід чи досвід інших країн. Якщо цього не зробити зверху, то люди не побачать приклад справжньої боротьби з корупцією, а значить, самі опосередковано будуть втягуватися в корупційні процеси. У державі, замість боротьби з корупцією, триває імітація боротьби, а корупція посилюється.


– Оскільки маєте досвід, що порадили б бізнесменам?

– По-перше, добре вивчити українські закони, тому що державні чиновники користуються тим, що громадяни не знають своїх прав, і часто вводять їх в оману. По-друге, намагатися прорахувати все таким чином, щоб вести бізнес «по-білому». Намагатися не виплачувати зарплату в конвертах. Настане час, і Україна прийде до цивілізованості у господарсько-державних і цивільних відносинах, а суб’єктам господарювання доведеться все робити згідно з чинним законодавством.


– Що Вас надихнуло піти в політику? З якою метою Ви прийшли в політику?

– Змінювати життя на краще. Дії влади за роки незалежності майже знівелювали вплив громади на суспільні процеси. Систему суспільно-політичних відносин в країні потрібно змінювати через засади народовладдя. Варто впровадити прості механізми відкликання з влади тих, хто не виконує обіцяне, і таким чином давати можливість новим людям із новим підходом до влади самореалізовуватися. Нинішня система, що є продовженням радянської, не дає це зробити. Через корупцію, через лобіювання інтересів різних кланів не береться до уваги процес вільного розвитку особистості. Якби наш народ звільнився від рабської психології і від зручної позиції «від мене нічого не залежить», то через 3-5 років Україна стала б державою заможних громадян, з можливістю самореалізації кожної особистості.


– Членом яких політичних партій Ви були?

– До липня 2003 року я і частина моїх побратимів перебували в Конгресі українських націоналістів. На момент, коли КУН очолив нафтогазовий олігарх Олексій Івченко, партія почала діяти в угоду кланам України, і саме через це найактивніша частина конгресівців у 2003 році, а це 18 людей керівного складу районного та обласного проводу, вийшли із Конгресу. Ми діяли ефективно, коли Конгресом керувала Ярослава Стецько. Це та людина, яка справді робила політику в Україні щиро і відкрито. Далі в 2004 році у березні частина націоналістів поїхала у Львів. Після зустрічі із свободівцями ми почали розвивати «Свободу» на Буковині. В травні 2004 року була проведена установча конференція обласної організації, і відтоді ця партія розвивається на Буковині.


– Чи здійснювався колись на Вас тиск?

– Що стосується підприємництва, тиск був різного роду. В 90-х це був тиск з боку кримінальних елементів, на початку 2000 – тиск проводили вже представники різного роду служб та правоохоронних органів. Що стосується політики, то тиск є, але він опосередкований. На Буковині влада прямого тиску до нас поки що не застосовує. Однак на минулій сесії облради депутатів фракції ВО «Свобода» звинуватили в тому, що вони блокують соціальні виплати. Насправді влада намагалася разом з виплатами медикам і представникам інших галузей народного господарства проштовхнути рішення у міжсесійний період спільним розпорядженням голови ОДА та облради направляти фінансові потоки у потрібному їм напрямку, а це недопустимо. Минулої сесії влада протиснула це рішення, а це тривожний симптом для громади.


– Хто фінансує «Свободу» в області?

– Наша політична сила змушена опиратися на свої сили. У нас і на всеукраїнському, і на обласному рівнях є економічні ради, куди входять люди, готові нас підтримати. На основі цього ми формуємо свій бюджет, тобто орієнтуємося на власні можливості. Тому в цьому напрямку ми різко відрізняємося від тих політичних сил, що фінансуються зверху і залежні від сторонніх осіб, які спонсорують подібні політичні проекти.


– На Вашу думку, чи заслужено заарештований екс-директор Ринжук?

– «Свобода» захищала інтереси підприємців «Калинки», починаючи з 2005 року. Мушу нагадати, що з тих часів Ринжук за підтримки Федорука через спеціально для цього створену корпорацію «Мегамаркет» виношував плани приватизації найбільшого в Західній Україні речового ринку. Ми змогли разом з підприємцями відстояти ринок: відповідно до рішення Верховного Суду України від 1 жовтня 2007 року приватизація саме цього комунального підприємства заборонена. Безкінечні порушення та зловживання на «Калинці» зафіксовані у звіті кількох комплексних перевірок обласного та всеукраїнського рівнів. Керівник підприємства, звичайно, був у курсі всіх справ, що відбувалися на підприємстві. Але так склалося, що довгий час за наслідками тих чи інших перевірок кримінальні справи не відкривалися. Настав час, коли переділ фінансових потоків на Буковині зачепив колись недоторканого директора, всю його діяльність дослідили практично під мікроскопом. Але якби ті, хто дав добро на притягнення до відповідальності Івана Ринжука, самі були не пов’язані з темними схемами, то можна було б щось говорити про елемент збереження справедливості в Україні, а в такому випадку стосовно Ринжука останню крапку поставить суд.


– Чи вдалося фракції «Свобода» щось зробити для області за цей період?

– Політичні питання, які порушувала фракція ВО «Свобода», більшість проігнорувала, але депутатські запити окремих депутатів були підтримані на сесії облради. Наприклад, мій запит щодо проблем села Василівка Сокирянського району. До мене звернулася частина його мешканців. Я подав депутатський запит. Депутати проголосували за те, щоб не допускати перевезення великовантажного транспорту через центральну дорогу села, розташованого в безпосередній близькості від Новодністровської ГАЕС. Мешканці мені повідомили, що потік машин зменшився. Окрім того, два-три рази на тиждень районна міліція виїжджає на місце і намагається контролювати ситуацію.

Що стосується мого запиту щодо сміттєзвалища в с. Чорнівка Новоселицького району, то це питання спустили на гальмах. І екологічна служба, і держадміністрація в цьому випадку просто займаються відписками. Такі дії владних структур є нелогічними, тому ми збираємося повторно порушувати це питання. Тим більше, що є конструктивні шляхи його вирішення. Наприклад, наші тернопільські свободівці також мали проблеми із сміттєпереробкою. Зараз це питання на Тернопільщині уже практично на завершальній стадії. Там буде діяти ефективний сміттєпереробний завод. Цей досвід ми запропонуємо використати і в Чернівецькій області.

Що стосується моєї депутатської діяльності, то я провів дуже багато прийомів громадян Новоселицького району, оскільки сам там проживаю. Вирішено чимало різних питань, зокрема частково покращено обслуговування населення у сфері енергопостачання з боку Новоселицького РЕМу. Також на завершальній стадії вирішення питання щодо доплат до пенсій дітям війни. До мене звернулися люди ще в грудні 2010 року із сіл Рідківці, Топорівка, Чорнівка, Магала, щоб я допоміг їм оформити документи на доплату дітям війни. З лютого ми це питання почали вирішувати саме через депутатську діяльність. В результаті майже 100 громадян вже отримали ці доплати, і є надія, що до кінця року всі діти війни, які зверталися до мене, отримають ці доплати. Раніше це вирішувалося тільки через адвокатів. А через депутатську діяльність, як мені повідомили, це робиться вперше.


– Чи активно Ви працюєте?

– Думаю, що моя депутатська діяльність доволі активна. Майже сто документів оформлено. 65 звернень і запитів, близько 30 офіційних листів і заяв, більше 40 прийомів та зустрічей. Прореаговано практично на 95% депутатських звернень, деякі надсилалися повторно.


– Чи задовлені Ви роботою своєї фракції в міській раді?

– Депутати намагаються активно працювати. Особливо в перші місяці діяльності. Зараз, як вони пояснюють, багато роботи в постійних комісіях.


– Коли планується приїзд Олега Тягнибока в Чернівці?

– Це питання будемо обговорювати на партійному з’їзді 24 жовтня. Маю надію, що в жовтні-листопаді Олег Ярославович буде на Буковині.


– Чи планує «Свобода» проводити якісь заходи під час приїзду Президента України?

– Так, будемо планувати. Спільно з Комітетом опору диктатурі і самостійно. Це питання ми не приберемо з порядку денного.


– Чи буде «Свобода» разом з іншими опозиційними силами висувати єдиних кандидатів на наступних парламентських виборах?

– Це питання вирішується не на Буковині, а в Києві. Час покаже.


– Чи відповідає цілком ідеологія політичної партії Вашій особистій ідеології?

– Абсолютно, оскільки я переконаний націоналіст. Бути націоналістом – це любити свою націю, свою землю, робити все можливе для активного розвитку рідної культури та максимального добробуту рідного народу, не посягаючи на права та свободи інших народів.


– Багато говорять про єднання опозиції. Чи це можливо?

– Ймовірність утворення політичного блоку опозиційних сил дуже незначна, оскільки, згідно із чинним законодавством, лише окремі партії мають право брати участь у виборах. Але координування зусиль, звичайно, потрібне. Думаю, що це найефективніше, що можна було б підготувати до наступних виборів. Я в своїй статті «Гра в революцію недопустима, необхідна дієва боротьба», опублікованої в ЗМІ, акцентував на тому, що якщо опозиція буде тільки проводити мітинги та пікетування, а не буде йти разом із своїм депутатським корпусом до людей, то люди все менше і менше звертатимуть увагу на такі дії опозиції і не підтримуватимуть їх. До людей треба справді йти, допомагати їм і через безпосереднє спілкування набирати в них довіри.


– Скільки відсотків «Свобода» набере на парламентських виборах? Ваш прогноз.

– Щодо рейтингу «Свободи», то він за останній час значно зріс. Є вагома тенденція до подальшого росту підтримки населенням нашої діяльності. Це можна пояснити тим, що наша політична сила дає правдиву оцінку подіям в Україні і своєю послідовною позицією знаходить все більше прихильників. Отже, на момент проведення парламентських виборів 2012 року відсоток тих, хто голосуватиме за ВО «Свобода», буде значний. Найголовніше – потрібно буде втримати цей результат і не дати сфальсифікувати результати виборів у комісіях усіх рівнів. Для відстоювання рівня нашої підтримки ми готуємо спостерігачів і членів комісій, а також всіх, хто буде брати участь у виборчих процесах.


– Чи рахується з Вашою фракцією більшість в облраді?

– На жаль, влада практично ігнорує ті питання, що порушує фракція «Свободи» в облраді. Хоча й немає в облраді серед регіоналів такого «диригувальника», як Чечетов, але більшість не підтримує ті питання, які ініціює опозиція. Натомість окремі запити наших депутатів інколи підтримуються.


– Чи вимагали у Вас колись хабарі?

– У підприємницькому середовищі таке бувало, але однозначно – з цим треба боротися і не допускати такі процеси.


– Чи плануєте балотуватися до Верховної Ради України на наступних виборах?

– Так, планую. Але це визначатиме з’їзд партії. Наразі це питання на стадії вивчення.


– Хто, крім Вас, буде балотуватися від «Свободи» до Верховної Ради України?

– Ми обговорювали це питання. Назар Горук, Степан Спіжавка планують балотуватися.


– Як Ви оцінюєте сьогоднішній склад обласної ради?

– Різношерстний склад. Щодо роботи, то опозиційні сили подають більше запитів, ніж влада, адже, за словами регіонала Георгія Галиця, більшість може вирішити потрібні питання через владні важелі.


– Яка причина затягування обрання голови облради?

– Вважаю, що основна причина полягає в тому, що Партія регіонів ніяк не може визначитися з кандидатурою. Можливо, готує запасний аеродром для теперішнього губернатора. Хоча в нашій державі ніхто нічого не може спрогнозувати з достовірністю.


– Коли, на Вашу думку, буде новий голова?

– Думаю, що в жовтні це питання можуть поставити в практичну площину вже регіонали. Побачимо.


– Хто може бути наступним головою?

– Ви, напевно, знаєте, що опозиційні сили, які не пішли на сепаратні переговори із владою, готові висунути спільного кандидата. Це обговорюється. На даний момент консолідованою кандидатурою є представник нашої фракції, голова фракції ВО «Свобода» в обласній раді Назар Горук. Що стосується представників Партії регіонів та їхніх союзників, то нехай визначаються самі. Наскільки мені відомо, обговорюють кандидатури Олега Унгуряна, Михайла Березовського, Георгія Галиця та ін. Але хто там з них буде реальним кандидатом, сказати важко.


– Як Ви оцінюєте шанси кандидата від опозиції стати головою?

– Ведуться переговори. На сесії побачимо. Парламентські вибори можуть внести свої корективи в дії депутатів, тим більше, що в Партії регіонів 49 депутатів, а це не 52.


– Хто або що допомагає Вам підтримувати життєвий тонус?

– Люблю займатися спортом, хоча не завжди це вдається. Перевагу надаю настільному тенісу, футболу, люблю шахи. Використовую кожну можливість, щоб відпочити із сім’єю та друзями на природі. Саме перебування серед своїх по-справжньому заспокоює, налаштовує на позитивний настрій і дає наснагу до подальшої роботи.


– Чи пам’ятаєте своє перше кохання?

– Моя дружина Ірина – це моє перше кохання і останнє. Ми разом вже 20 років, а знайомі з дитинства. Я дуже люблю дружину і свою сім’ю. Серед життєвого моря це саме той острів, де я відпочиваю душею.


– Як і де Ви любите відпочивати?

– На природі разом із сім’єю, з побратимами на різних заходах. Люблю спорт. Люблю послухати приємну музику. Люблю знаходити потрібну мені інформацію в Інтернеті. Все це також вагома частина мого життя. Відпочиваю різнопланово.


– Які страви та напої Ви полюбляєте?

– Люблю українську кухню. Це наші традиційні страви, які і на повсякдень добрі, і на святковому столі не зайві. Їх добре готує моя дружина. Вона вміє творчо підійти до справи і придумати щось цікавеньке та дуже смачне. Що стосується напоїв, то міцних практично не вживаю, хіба що в компанії найближчих людей і з приводу важливих подій. Люблю соки, ексклюзивне якісне пиво, професійно приготовану каву та чай.


– Хто для Вас є прикладом у житті?

Прикладом наполегливості у досягненні поставленої мети для мене є мої батьки – Кузьма Іванович та Ганна Федорівна. Обмежені фізичні можливості цих людей компенсовувались великою внутрішньою силою. Окрім того, саме із сім’ї я виніс ті моральні основи, які визначають мій життєвий шлях.

А взагалі особистість, яка була б беззаперечним прикладом в житті у всьому, знайти важко, оскільки немає ідеальних людей, і я визнаю за кожним право на помилку. Тобто якщо наш світогляд не збігається із світоглядом інших людей, це не означає, що вони погані, просто вони «не наші». Тому людей, які є «моїми», ставлю вище за всі скарби світу. Життя дає нам можливість як використовувати досвід авторитетних для нас людей, так і ділитися своїми здобутками з іншими. Тільки духовно збагачуючи одне одного, ми зможемо побудувати суспільство особистостей.  


– Яке Ваше життєве кредо?

– Бути чесним самим перед собою. Давати можливість тим, хто мене оточує, самореалізовуватися і робити це ефективно, дивлячись уперед, відчуваючи підтримку одне одного. Я командний гравець, який готовий разом з однодумцями йти до перемоги тієї ідеології, яку сповідую.


– Яка Ваша найзаповітніша мрія?

– Хочу, щоб мої діти і наступні покоління жили на своїй рідній землі і мали всі умови для самореалізації. Я докладу всіх зусиль для того, щоб наша держава стала заможною, державою ефективного розвитку особистості.

Оцінити матеріал:
(3 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення