Буковинська правда: Суспільно-політична газета Чернівецької області

Напевно, жителям околиць Калинівського ринку, ніколи б на думку не спало, що водний об’єкт, який у народі називають «потік», набуде державного значення. Більше того, цей невеличкий об’єкт став каменем спотикання у справі ринку «Добробут». Протягом двох судових засідань сторони намагалися з’ясувати, що це: річка чи не річка? Належить вона до водного фонду чи ні? Адже, як виявилося, ділянку землі, де є об’єкт, що належить до водного фонду України, надаватися у власність нікому не може. Втім, депутати міської ради, Держкомзем і прокуратура – цього приголомшливого факту раніше не знали. А цапом-відбувайлом за некомпетентність чиновників виявився ринок «Добробут».


Сказати по правді, розгляд даної справи, на погляд незацікавлених присутніх осіб, маю на увазі журналістів, на початку нагадував фарс. На першому засіданні було взагалі важко второпати, хто, кого і в чому звинувачує. Після третього перенесеного засідання справу врешті почали розглядати по суті. «Почали розглядати по суті» – означало, що розгарячіла кров сперечальників почала досягати точки кипіння, що виливалося у довгі промовисті монологи з вставками «Ваша честь» і словами «керуючись статтею такою-то Закону України» і т.д. Та як би там не було, а потяг потихеньку прибув на станцію «Вирок». І вирок цей не втішний для відповідачів. Після численних судових засідань, незважаючи на подані докази і логічні пояснення відповідачів, суддя Гончарук Олег Валентинович оголосив рішення, згідно з яким позовна заява задовольняється у повному обсязі. Коментує юрист ТОВ «Інвест Альянс» Андрій Басок: «Здивувало те, що суд вирішив задовольнити позовну заяву у повному обсязі, незважаючи ні на строки позовної давності, ні на інші наведені на нашу користь аргументи та подані документи. Але ми категорично не згідні і вже зараз готуємо апеляцію до Львівського апеляційного господарського суду».
Інші сторони справи не потішили нас своїми коментарями. Старший помічник прокурора міста Віктор Лопачук, який, як відомо, представляє позивача, тобто прокуратуру, яка і подала даний позов в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області, офіційно коментувати рішення відмовився, натомість порекомендував звернутися у прес-службу прокуратури. Але прес-секретар Олександр Лебідь сказав нам, що у зв’язку з перевіркою він зможе дати коментар не раніше ніж через тиждень. Однак згадана перевірка не завадила зробити офіційну заяву на сайті прокуратури під назвою «Завдяки прокуратурі понад 7 га землі повернуто Чернівцям». Далі йдеться про те, що у 2006 році Чернівецька міська рада ухвалила рішення про розроблення проекту землеустрою, його затвердження і продаж даної земельної ділянки, на якій протікає річка. Внаслідок ухвалення незаконних рішень і укладання договору купівлі-продажу землі водного фонду загальнодержавного значення перейшли у приватну власність. А це категорично заборонено Земельним та Водним кодексами України!!!
«У заяві прокуратури на сайті йдеться про те, що вони вже повернули землю, так, ніби ТОВ «Інвест Альянс» її і не купувало взагалі. А між тим рішення ще не набуло чинності, крім того, повний текст на руки ми ще не отримували. А, крім того, ми будемо оскаржувати це рішення. Тому говорити про те, що земля «повернута» її попереднім власникам, посилаючись на рішення суду, яке не набрало чинності, – Чернівецькій міській раді – ще трохи зарано. Розповсюдження такої недостовірної інформації приводить до негативного впливу на ділову репутацію підприємства. Неодмінно буде відповідна реакція на неї», – коментує Андрій Басок, юрист ТОВ «Інвест Альянс».
Інша зацікавлена сторона – Держкомзем – виявилася зовсім не зацікавленою. Як прокоментувала Світлана Кравець, начальник відділу оцінки і ринку земель Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області, Держкомзем не виступає ініціатором купівлі чи продажу земель, а лише проводить експертну оцінку, з’ясовуючи, чи дотримані всі нормативні вимоги для здійснення купівлі чи продажу. У Держкомземі відповіли, що вони взагалі не знають про цю справу і до неї не причетні. Воно й не дивно, адже інтереси Держкомзему (без їхнього відома, швидше за все) захищав таємничий адвокат, який наполягав у залі суду на тому, щоб його не знімали на відеоносії, та й ім’я його вдалося розчути аж на передостанньому засіданні (Гінінгер Анатолій Залманович).
Як виявилося, цей таємничий адвокат – містер Х, не є представником місцевої юридичної спільноти, а зареєстрований у нашій з Вами столиці… Отже, хочеться спитати, а чому інтереси Держкомзему захищає київський юрист, невже в місцевих недостатньо знань?

Тож, поки в прокуратурі ділять ще не забите ягня в передчутті пишного банкету, хотілося б знов повернутися до мотивів цієї справи. Одне залишається незрозумілим: чому протягом шести років, поки ринок «Добробут» розбудовувався і функціонував, всі були задоволені. І раптом з-під килимка витягнули «заначку на чорний день», тобто причину, за якою вся їхня діяльність тепер, виявляється, проходить на незаконно придбаній ділянці. У свій час той же Держкомзем, інтереси якого нині відстоюються, надавав відповідні дозволи на переведення вище згаданого «потоку» в закритий підземний канал, після чого надалося рішення на об’єднання даної ділянки з територією, що до неї прилягає, яка вже перебувала у власності ТОВ «Інвест Альянс». Виходить, що шість років тому у Держкомземі не задавались запитанням, чи належить водний об’єкт до водного фонду чи ні, а сьогодні раптом згадали. Тобто вони або свідомо, або через некомпетентність пропустили цей факт, а тепер ще свої інтереси захищають, хоча, які їхні інтереси порушено, по сьогодні не зрозуміло, тому що Держкомзем не був власником земельної ділянки та жодного відношення до неї не мав і не має. А між тим у договорі купівлі-продажу земельної ділянки в п. 5 «Гарантії та претензії» чітко зазначено, що (п. 5.1): «Продавець» гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього Договору, входить до категорії земель, які можуть бути призначені для продажу, згідно законодавства України…». Якщо ж на той час це не відповідало дійсності, доцільно спитати: хто погоджував державний акт на право власності на дану земельну ділянку? І чи не варто цю особу притягнути до відповідальності?
Далі міська рада і прокуратура. І хоча в судовій залі вони формально були по різні сторони: позивач, відповідач, – поза залою суду вони опинилися на одній стороні (крім того, Чернівецька міська рада з незрозумілих причин повністю погодилася з позовними вимогами прокурора). Питання в тому, чи понесе відповідальність Чернівецька міська рада за рішення, яке ухвалили у 2006 році «про розроблення проекту землеустрою, його затвердження і продаж даної земельної ділянки, на якій протікає річка. Внаслідок ухвалення незаконних рішень і укладання договору купівлі-продажу землі водного фонду загальнодержавного значення перейшли у приватну власність». (Цитата із сайту прокуратури області). Фактично тут прямо зазначається, що рішення ухвалені незаконно. Але якщо повернутися у минуле, то ми з’ясуємо, що під час ухвалення цього рішення сесією в її роботі брав участь прокурор міста Чернівці Володимир Блауш. Чому ж він тоді не зауважив незаконність діяння депутатів? А лише через 6 років, у 2011році, власноруч підписав позовну заяву про скасування даного рішення.
Невже ж ніхто з присутніх, перевіряючи зацікавлених осіб, на той час не мав справи з Водним кодексом і Конституцією України? Що ж шукала прокуратура під час численних попередніх перевірок ТОВ «Інвест Альянс»? Чим же тоді керуються депутати міської ради, ухвалюючи рішення? Інстинктом? Яким чином видаються акти на право власності земельних ділянок? Навмання? Чи, можливо, все робиться свідомо, щоб за необхідності забрати те, що перейшло у власність від держави назад, і мати змогу заробити на цьому ще раз.