Здоров’я – найголовніша цінність у житті людини. Правда, це починають усвідомлювати, коли справді потрібна вже допомога лікаря. І не тому, що ліньки пройти планове обстеження в медичному закладі, а тому, що медпрацівники найчастіше «заганяють у глухий кут», відшукуючи існуючі й неіснуючі в організмі хвороби. Зрозуміло, на їхнє лікування потрібні чималенькі гроші. І кожний візит до медпрацівника коштує хоч і невелику суму, проте також треба заплатити. Адже нинішня середня зарплатня дипломованого лікаря складає близько 1300 гривень, тому й виживають, хто як вміє й на що вчився.
«Безкоштовна» медицина
У нас вже давно забули, що медицина в Україні безкоштовна, при цьому галасливі слогани про медичне страхування так і залишилися на словах. Сьогодні вже нормальним вважається платити дільничному лікарю за візит у середньому 25-50 гривень. Цукерки й пляшки спиртного відходять поступово у небуття, правда, цим можна «розрахуватися за медичну довідку чи виписаний рецепт». Ми звикли до того, що, заплативши певну суму за лікування, можемо вимагати відповідну якість і надію на одужання.
Можна зрозуміти і медичний персонал: медики виконують свою роботу, отримують за це зарплатню, а коли хтось із пацієнтів хоче віддячити, вони із задоволенням «приймають благодійну допомогу». У більшості випадків ніхто не згадує 49 статтю Конституції України, де прописано, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздо–ровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Тож про реальні факти корупції в медицині можна говорити багато, але про це не прийнято навіть згадувати… Спробуймо висвітлити найголовніше у непростій темі.
«Липові» медичні довідки
Після закінчення школи кожен учень повинен пройти обстеження у лікарів та отримати медичну довідку для вступу до вищого навчального закладу. Випускник 9 класу Кравчук Богдан простояв у чергах та обстежився, але за деякі аналізи заплатив по 10 гривень, аби не ходити по декілька днів. Інший випускник 11 класу Олег Погурський разом з друзями довідки купили, щоб не витрачати час на проходження обстеження. «Піду до лікаря, якщо вже щось заболить. Впевнений, що здоровий», – каже хлопець. І це не поодинокі випадки: часто самі батьки домовляються зі знайомим лікарем, аби той швидко й без черг зібрав потрібні «печатки» у меддовідці для абітурієнта. Зрозуміло, «послуга» не безкоштовна. Так проходять медкомісію – без зайвого клопоту. Навіть для хворої дитини купують довідку, що вона здорова – лише б поступила туди, куди заплановано. При цьому ніхто не замислюється, чим це може обернутися для юнаків і дівчат. Хто відповідатиме за їхнє здоров’я, навіть більше – життя? Невже викладач з фізичного виховання чи куратор групи?!
Біодобавки замість ліків
Мешканка міста Чернівці Марина Валеріївна Храб після обстеження у лікаря отримала список ліків, що в аптеці коштували понад 200 гривень. Марина їх купила, але в подальшому не пила, тому що після першого прийому стала почуватися недобре. Лікар не звернув уваги на те, що в Марини Храб алергія на деякі види компонентів. Це були насправді не ліки, а звичайні біодобавки (мідь активна, сорбекс, окювайт лютеїн), про що дівчина дізналася з Інтернету. Здоров’ю вони не шкодять, але й не допомагають. Отже, напрошується запитання: «Чому лікарі виписують дорогі препарати, не лікуючи пацієнта? Невже отримують свій відсоток з продажу?»
Продаж заборонених лікарських засобів
Є й такі медпрацівники, які, виписуючи ліки, направляють до певної аптеки. Співпрацюють з фармацевтами? Кому це вигідно?
Не варто забувати, що існує заборона на деякі лікарські засоби. Згідно із затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30 червня 1994 р. №117 «Правилами відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек»: «1. Всі лікарські засоби, за винятком наведених у «Переліку лікарських засобів, що дозволені до відпуску без рецепта лікаря», затвердженому наказом МОЗ України 30.06.94 №117, повинні відпускатись із аптек тільки за рецептами встановлених форм. 2. Забороняється відпускати прописані в рецепті отруйні, наркотичні та сильнодіючі лікарські засоби не у складі виготовленої лікарської форми».
Фармацевт п. Юлія (зі зрозумілих причин прізвище не назвала) каже: «Відповідно до наказу ми не маємо права відпускати заборонені ліки без рецепта, але – відпускаємо. Знаємо, що робимо неправильно, проте інколи потрібно зрозуміти людей, яким необхідні ці ліки. Наприклад, знеболювальні та снодійні препарати». До заборонених ліків відносять: гіпотензивні засоби (розширюють судини і знижують артеріальний тиск), серцеві препарати, знеболювальні засоби. Вартість коливається від двадцяти до ста гривень.
«Немає грошей – не робимо операцію»
Ці слова пролунали від лікаря, коли мешканці міста Чернівці Галині Катеринчук негайно потрібна була операція. Жінка, дізнавшись, що має пухлину, звернулася до лікарів, які поклали її на операційний стіл. Але роботу свою не робили, поки п.Галина не проплатила за операцію. «Наразі проживаю в Італії і задоволена тим, що ставлення італійських лікарів більш лояльне, аніж українських. Пригнічує те, що медики з України не нададуть допомоги, не побачивши гроші на столі».
Ще більш цинічною виглядає історія, яку розповіла Оксана Берзой. Їй довелося перенести нескладну операцію на оці (до того моменту, на щастя, стан здоров’я дозволяв до лікарів не звертатися). Уявіть, яким було її здивування, коли перед самою операцією у неї тихенько запитали: «Ви який хочете наркоз – щоб нічого не відчувати й спокійно спати чи відчувати, що з Вами робитимуть? Тоді це коштуватиме Вам…». Нічого не залишалося, як погодитися заплатити. «Тоді я зайду після операції до Вас у палату», – спокійно сказав лікар і приклав маску для анестезії до обличчя пацієнтки…
«Заплатиш – будеш працювати»
Незважаючи на низьку зарплатню медичних працівників і невизначеність із майбутнім місцем роботи, з року в рік медичні виші утримують перші позиції в рейтингу найпопулярніших навчальних закладів серед абітурієнтів. І конкурс при вступі – неабиякий. При цьому вартість навчання – найвища серед інших вишів. Чому ж настільки бажаною залишається ця професія? Ймовірно, через те, що витрати на навчання швидко повертаються з «додаткових доходів». І навіть брак робочих місць не відлякує абітурієнтів медичних вишів. Впевнені: якщо заплатити – можна й на роботу влаштуватися досить пристойно. І добре, якщо людина знається на медицині, а якщо ні? Хто відповідатиме за лікарські помилки? Чи як у тому анекдоті: «Здрастуйте, безплатний лікарю!» – «Вітаю, безнадійний хворий!..»
Старша медсестра, п.Ольга (ім’я змінено, бо боїться втратити роботу) влаштувалася медсестрою. У лікарні сказали: «На Ваше місце багато претендентів». Пані Ольга, розуміючи ситуацію, змушена була заплатити, щоб працювати медсестрою, точніше «відробив» працевлаштування доньки батько євроремонтом квартири головного лікаря. За неофіційними даними, за місце медсестри у психлікарні треба заплатити 3-5 тис. дол. Це ні для кого не секрет, що медсестри платять за своє робоче місце. Цікаво: за скільки часу вони «відіб’ють» ті гроші? Скільки ж треба заплатити за робоче місце лікаря?
Благодійні внески
Коли я завітала до кабінету лікаря, щоб зробити кардіограму серця, в мене попросили дати хоча б 7 гривень матеріальної допомоги для поліклініки. Розумію, що бюджетні заклади зараз «бідні, як церковні миші», тому що держава про них зовсім забула. Але річ не в грошах, а в тому, що ця процедура має бути безкоштовною. Якщо до лікаря зайдуть десять таких, як я, то відповідно і «кишеня роздувається». Але кожен пацієнт повинен розуміти, що «гроші поза касою» навряд чи інвестуються у покращення матеріально-технічної бази поліклініки. Тож, сплативши за певну послугу «на руки», ми складаємо гроші до гаманця, але не свого.
Безумовно, є в нашій області лікарі, які ніколи не вимагатимуть «вдячності» за одужання хворого, якою б низькою не була їхня зарплатня. Просто вони поважають себе і свою професію. Проте чи багато останніми роками Ви таких зустрічали? Держава цинічно ставиться до пересічних громадян. Громадяни цинічно ставляться один до одного. А в результаті ми живемо в країні із вражаючим рівнем смертності… Драматизм нашого життя…
PS Чи можна протидіяти корупції в медицині, підвищивши зарплатню медпрацівникам? Непоганий варіант виходу з непростої ситуації. А поки що буковинські лікарі в пошуках роботи й кращої долі виїжджають за кордон, де затребувані всі медичні спеціальності. До речі, в сусідніх країнах дільничним лікарям і медсестрам збільшили зарплати та надають службове житло… Тож, гадаю, тільки здорова конкуренція на прозорому ринку медичних послуг здатна подолати цю недугу сучасності – корупцію…
Тут публікують матеріали що викривають корупцію