Субота, 21 липня 2018p.

Виживає найсильніший: вовки ситі, бо з'їли овець

Виживає найсильніший: вовки ситі, бо з'їли овець

 Кінець року для підприємців – це завжди час підбиття підсумків. Потрібно звести дебет з кредитом, здати звіти та й взагалі навести лад у купі фінансового мотлоху. І хоча залатати усі діри, щоб втриматися на плаву, зараз важко, дехто все ж намагається, сподіваючись трохи на себе, а трохи на леді-фортуну. Розраховувати на руку допомоги від держави не доводиться, бо малий і середній бізнес вже став жертовним ягням на новорічному столі податківців. Хоч як намагаються нас переконати в тому, що зміни мають полегшити життя підприємців, віриться в це важко. Це все одно, що кат перед стратою, втішаючи засудженого, скаже: «Сокира гостра – ти нічого не відчуєш».

                                                         А сокира таки гостра 

 Балачки про те, що малий і середній бізнес – опора економіки, з вуст наших можновладців перестали лунати одразу ж після того, як крісла у Верховній Раді були зайняті. «Опора економіки», чемно зігравши свою роль, після опівночі знову перетворилася на замурзану попелюшку, основною функцією якої є й надалі виконувати непосильні завдання злої мачухи, щоб забезпечити їй та її лінивим чадам комфортне існування. І навряд чи з’явиться прекрасний принц, який врятує ситуацію: життя – не казка.

 І тому, поки Україна продовжує плентатися, згідно з останніми рейтинговими оцінками умов ведення бізнесу Doing Business групи Світового банку, на 181 місці серед 183 країн, мікробізнес раптово почав розглядатися як єдине джерело, здатне наповнити спорожнілі кишені державної казни. Буковинські податківці підтверджують це, стрімголов несучись до Києва з радісною звісткою про перевиконання плану (яка трудова віддача, подумати тільки!).

 Те, що відбувається сьогодні на Буковині, відображає у зменшеному масштабі ситуацію в країні у цілому. Наші краяни, не полишаючи надії, вивертаються навиворіт, але продовжують працювати, і хоча скарги на малі заробітки не припиняються, боротьба триває, слабші витісняються, а їх сильніші конкуренти займають нагріті місця. Як і раніше, тут діє доеволюційний закон: виживає сильніший. Однак виживають сильніші серед слабших, бо динозаври, тобто представники великого бізнесу, спокійно перераховуючи свої мільйонні заробітки, закинули Податковий кодекс подалі, бо, судячи з усього, їх він жодним чином не обходить. Голова федерації роботодавців Чернівецької області Микола Бузинський: «Поява нових положень у Податковому кодексі обмежила використання юридичними особами послуг підприємців-спрощенців, у той час як для малих підприємців можливість співпраці з великим бізнесом є тією ланкою, що додає стабільності і перспективності у майбутньому. Будьмо відверті: такі підприємства «кришуються» відповідними структурами і є абсолютно захищеними. Вони навіть не звертають уваги на ті зміни, що відбуваються. Вони не бояться раптових перевірок чи податкових змін. Щодня через ці підприємства проходять десятки мільйонів виручки, і вона не оподатковується як слід. А дрібні підприємці сплачують майже половину прибутку на соціальні відрахування».

 Приціл податківців на найдрібніших представників підприємницької галузі ставить під питання майбутнє малого бізнесу. Намагаючись всіма правдами і неправдами наповнити спорожнілу казну, влада ставить перед податковою надзавдання. Останні шукають нові методи відкрити грошовий кран, обходячи гігантів, які в нас мають статус «недоторканих», почали вичавлювати середній і малий бізнес зі сфери ПДВ, позбавляючи свідоцтв платників податку, а відтак, анулюючи задекларовані суми податкового кредиту. Ті підприємства, які добровільно зареєстровані платниками ПДВ та отримують доходи переважно від кінцевих споживачів, теж опинилися під загрозою виключення з ПДВ-платників. Тож ПДВ, який був винайдений у ХХ сторіччі саме як податок на кінцевого споживача (ідея проста: хто більше споживає, той більше платить ПДВ), в Україні перетворюється на податок з малого бізнесу. Адже саме малий бізнес, що розповсюджений переважно в роздрібному сегменті економіки, найчастіше є останньою ланкою в довгому ланцюжку «виробник – споживач».

                                                       Обійти – значить, вижити

Закордонний досвід показує, що основна функція контролюючих органів у роботі з підприємцями-малюками – це консультативна діяльність, тобто пояснити, попередити, направити в потрібне русло. Та й економічна система працює по-іншому. «Великі корпорації створюють велику інфраструктуру, в якій малі підприємці виконують кожен свою вкрай необхідну функцію. І вся система діє злагоджено», – розповідає Микола Бузинський. Тоді як у нас робиться все навпаки. Микола Шевченко, виконавчий директор фонду підтримки підприємництва в Чернівецькій області: «Ситуація наступна: кількість фізичних осіб-підприємців від початку року і до сьогодні зменшилася приблизно на 30%. Тепер відрахування з прибутку підприємця становлять приблизно таку ж суму, як мінімальна зарплата найманого працівника: близько 400 грн. в Пенсійний фонд, соцстрахи плюс єдиний податок, що складав у середньому 200 грн., що разом становить близько 600 грн. Щоб виплатити людині 1200 грн., треба 1800 нарахувати. Тому частина тих підприємців, які не вбачали доцільності у таких внесках, змушені були припинити свою діяльність».

 Податківці заявляють, що такі дії просто витіснили неактивних підприємців, тобто тих, хто нічим не займався. Тепер же, якщо маєш свідоцтво, потрібно займатися справжньою діяльністю. В результаті доводиться йти у напівтінь. Щоб продовжувати діяльність, треба шукати виходу, тому дехто або переходить на різного роду ТОВи та інші товариства, або йти у найм, якщо об’єми виробництва не покривають затрат.

 Виробнича сфера діє з перемінними успіхами. Затрати та обмеження, лімітування ціни заганяють виробників в такі рамки, що доводиться економити чи на кількості, чи на якості – частіше обирається саме останнє. Порівняно з січнем-жовтнем 2010 р. у легкій промисловості індекс обсягів виробництва продукції становив 91,3%, у тому числі на підприємствах текстильного виробництва – 71,7%, з виробництва одягу, хутра та виробів з хутра – 118,7%, з виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 81,4%. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, індекс промислової продукції становив 93,1%. Зменшилось виробництво вікон, дверей.

 Більш-менш стабільною на Буковині залишається сфера послуг. Обіг ресторанного господарства (з урахуванням обігу фізичних осіб-підприємців) за січень-жовтень 2011 р., в порівнянні з січнем-жовтнем 2010 р., збільшився на 7,4% і становив 237,3 млн. грн. Ризики, в порівнянні з іншими, набагато менші. Втрати мінімальні, та й певні пункти в законодавстві легко обійти. Так, наприклад, щоб не платити готельний збір, кмітливі власники реєструють свої заклади як розважальні комплекси, мотелі, приватні садиби.

 Сільське господарство взагалі позбавлене прихильності сильних світу цього. І хоча, за словами п. Бузинського, обговорення цієї проблеми не припиняється, дій, спрямованих на підтримку, вкрай мало.

 Намагаючись пристосувати і відростити собі зябра та товсту шкіру, підприємці продовжують боротьбу за місце під сонцем. Приховуючи своє невдоволення, обмежуючись гарячими бесідами із собі подібними, кожен сподівається, що саме йому вдасться встояти.

 «Малому бізнесу завжди було важко, і цього року легше не стало. Так складається, що крайніми завжди стають малі підприємці. Важливіше сьогодні – знайти свою нішу. Бо в економіці діє природний відбір. У сприятливий час, виявивши привабливу сферу діяльності, всі намагаються туди потрапити. Так, свого часу ринок був перенасичений мобільними носіями і магазинами з їх продажу. В 90-ті всі йшли в торгівлю. Однак у процесі діяльності витримують лише найсильніші, інші або йдуть з ринку, або в кращому разі перекваліфіковуються в допоміжні сфери», – розповідає Микола Бузинський.

 Тож, тримаючи руку на пульсі, підприємці активно вираховують, в яку групу тепер вони входять і як втриматися на плаву після Нового року. Руслан, приватний підприємець, керує філіалом фірми з продажу комп’ютерної техніки, розповідає, що поки що старанно вираховує, як платитиме за новими правилами: «Платити доведеться більше, напевно, буде нелегко. Передивився всі пункти, є й позитивні моменти, але в загальному не дають можливості вилізти на хоч трохи вищий рівень».

 Нагадує середньовіччя, коли в християн не було можливості подолати той устрій, який існує: народився на дні – на дні й помреш. Нічого не змінюється: багаті багатіють, бідні виживають. Може, варто, залишаючись оптимістами, дочекатися, поки нова система запрацює. Тоді й побачимо результати. 

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення