Понеділок, 19 лютого 2018p.
METRO UA

ЧНУ – гордість країни, а утримується – з міської кишені

Немає найменшого сумніву в тому, що найбільшою міжнародною подією минулого року для Буковини й України стало визнання Чернівецької резиденції митрополитів шедевром архітектурного мистецтва. Зрештою, і світ радіє за нас.

Про історичне рішення сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Парижі наша газета розповідала у №24 за 27 липня 2011 року. Символічно, що цю радісну подію ми хочемо згадати у першому цьогорічному випуску «Буковинської правди». Приємно було б, щоб у Новорічно-Різдвяні дні буковинці ще і ще раз усвідомили велич цієї непересічної події національного значення. Те солідне міжнародне визнання, яке отримала Буковина торік. Збагнути ту високу відповідальність, яка лягла на плечі Чернівецького національного університету, міської та обласної влади. Зрештою, кожного з нас.

Для широкої розмови на цю тему є ще один солідний свіжий привід. В останні дні грудня у Чернівцях нова радість стала, яка ще ніколи не бувала. В Мармуровій залі ЧНУ відбулася офіційна церемонія вручення дуже цінного міжнародного документа – Сертифіката ЮНЕСКО. Він офіційно закріпив за комплексом споруд резиденції Буковини та Далмації статус реліквії всесвітнього значення.

Наш університет – третій український суто культурний об’єкт, номінований підрозділом Організації Об’єднаних Націй, яким є ЮНЕСКО. Це Софія Київська разом з Києво-Печерською лаврою, історичний центр Львова та Чернівецька резиденція митрополитів. Підкреслюємо, це людська спадщина, яку залишили нам предки-попередники. Це шедеври людських рук і розуму. Такими феноменальними спорудами, визнаними ЮНЕСКО, є згадана трійка. Іноді згадують п’ятірку об’єктів. До трьох визнаних культурною спадщиною приєднують ще два природні домінанти. Тобто те, що створила природа. Як правило, це транскордонні масиви типу Карпатського, які охоплюють кілька країн. Поки що є три українські споруди всесвітнього значення, включаючи Чернівці. Уточнюємо: поки що. Бо претендентами увійти до списку найвизначніших є і Херсонес, і монастир у львівській Жовкві, і Кам’янець-Подільська фортеця. Зробивши перший успішний крок, буковинці мають нові амбіції.

– Треба пропонувати ЮНЕСКО церкву в Білій Криниці, Хотинську фортецю, – висловлює сміливі наміри член громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Олексій Черновський. – Велику цінність має і синагога у Садгорі, є цікавий об’єкт у Вижниці.

Важливо почати будь-яку справу. Буковинці прорубали вікно в ЮНЕСКО. Будемо вірити, що університет добрий на початок. І подібний сертифікат Буковина ще здобуде. І людина, і природа створили тут багато чудес, які потрібно популяризувати.

На вручення Сертифіката ЮНЕСКО з’їхалось чимало гостей, в першу чергу відзначимо дипломатів – послів і консулів з Чехії, Польщі, Румунії, Ізраїлю. Розділити радість колег приїхав давній друг нашого ректора Степана Мельничука ректор Сучавського університету імені Штефана чел Маре професор Андріан Граур. Дуже мудрі слова говорив представник фонду родини Главки професор Ян Амоса Вішек. Він захоплювався творінням свого земляка – архітектора Йозефа Главки, дякував чернівчанам, які зуміли зберегти шедевр чеського генія.

Дуже добре, що представники посольств прибули в Чернівці. Саме вони стануть офіційними інформаторами у своїх країнах, зроблять добру, надійну рекламу, без якої туризм не мислимий. А якраз на велику кількість туристів розраховують чернівчани. Їхні кошти теж важливі для утримання цього славного об’єкта на забутій горі Домінік, саме яку обрав Йозеф Главка для будівництва резиденції митрополитів.

Творчий дует двох геніїв – католика Йозефа Главки та православного Євгена Гакмана – сотворив велике диво у Чернівцях. Поєднались мозок чеха, душа чернівчанина з Васловівців і руки буковинських майстрів. Була тоді людська злагода, в першу чергу, релігійна. Бо не дійшли ще тоді до Буковини пазурі московського орла, який скрізь сіє ворожнечу, розкол і братовбивство. Не було ще тоді хаповитого Кирила Гундяєва, який вважає Україну своєю, своїм «русскім міром». Тоді люди просто молилися і просили Господа Бога, аби допоміг добудувати митрополичі палаци й церкви.

І Бог допомагав. Тому буковинці під орудою чеха спорудили цю вічну пам’ятку мирної релігії, міжконфесійної єдності міжнаціонального творчого життя у злагоді. Спорудили архітектурне серце зеленої Буковини, високодуховний ансамбль, ступаючи в який одразу хочеться перехреститись. За єдністю композиції та розмахом території цей величний архітектурний ансамбль поступається лише Ватикану. Тій релігійній столиці світу, перед якою стоїть Новорічна ялинка з Українських Карпат і яку наряджали галицько-буковинськими національними прикрасами.

Не випадково, описуючи нашу митрополичу резиденцію, згадали Ватикан. Аналогія напрошується ще й тому, що тисячі буковинців щороку бувають там, моляться в соборі святого Петра. Наш люд споконвіків тягнеться до святого. Певно, й тому такий церковно-архітектурний ансамбль виріс саме в Чернівцях.

Перший секретар посольства Ізраїлю в Україні Влад Вернер відзначав у своєму вітальному слові високу духовність буковинців. А саму Буковину назвав Вавилоном, де перемішались і люди, і народи. Вавилонці споруджували височезну вежу аж до неба. А буковинці за проектом Главки обмежились широчезним ансамблем, площа якого становить майже 9 гектарів.

Одна з найпалкіших борців за світову номінацію університету, професор-історик Тамара Марусик разом з ректором Степаном Мельничуком та науковцем-архітектором Іриною Коротун представляла в Парижі буковинську делегацію, пропонує відкрити для студентів кафедру ЮНЕСКО. Добре, щоб такі лекції готувались не лише для істориків, а, можливо, для всіх майбутніх фахівців. І обов’язково, щоб був підготовлений спецкурс про Йозефа Главку і Євгена Гакмана. Та й взагалі про цікаву історію їхньої дружби і самого процесу будівництва. Здається, у самих цеглинах, у заокруглених візантійських вежах з надзвичайно цікавими хрестами просвічується велика любов цього творчого дуету, конфесійна приязнь двох великих зодчих. Завдяки такому високо щирому злиттю буковинський храм зцементував подих історії в заставнівському камені, який возили із Василева і Чунькова. Кольорова черепиця на дахах підкреслює багатобарвність християнської душі, її могутні пориви до людського єднання, до віри і церкви, до Любові Божої.

Про все це мають знати всі студенти, які будь-якої миті повинні стати своєрідними запальними екскурсоводами, якщо якийсь гість запитає. Бо гостей до резиденції буде й буде прибувати.

– Я тішитимусь, якщо в Чернівцях побачу групу обвішаних знімальними камерами японців чи американців з канадцями, – захоплено говорить науковець Сергій Осадчук, він же радник міського голови з питань міжнародної культури. – До австрійців чи німців ми вже звикли: їх сюди тягне. А ось гості з Японії чи США стануть для нас індикатором того, що про славу Буковини знають за океаном.

На засіданні громадської ради з питань охорони культурної спадщини саме Сергій Осадчук найбільше обурювався глухою, як університетські мури, позицією монополістів від авіації. Б’ється, мов риба об лід, і перший очільник міської ради Віталій Михайлішин, виторговуючи у власників літаків доступні ціни на квитки. Хоча б дві тисячі гривень в обидва боки пропонує в.о. міського голови. А монополісти вимагають удвічі більше. Тому так довго блокуються авіасполучення зі столицею, хоча бетонна смуга для боїнгів уже давно готова.

Обурюється і проректор ЧНУ Тамара Марусик, яку ще в Парижі розпитували, як долетіти до Чернівців. І вона мусила казати правду, що спочатку треба долетіти до Києва, а потім потягом ще 16 годин…

– Українські авіаціни дивують, – не стримує своєї емоції професорка. – До Парижа через Краків і назад ми летіли за 150 євро. А що собі дозволяють наші монополісти. Вони викинули наше місто за борт. Ейфорія, втіха, тости завершились. Є доленосне рішення ЮНЕСКО, є Сертифікат на підтвердження. А тепер за роботу. Великий корабель вимагає великого плавання. Йдеться, в першу чергу, про великі гроші. Функція ЮНЕСКО – визначати, номінувати й контролювати. Але не фінансувати. Тим паче, у цій ситуації, коли США, Канада та Ізраїль відмовились перераховувати внески цій світовій берегині культурної спадщини. Тому надія на мудру владу.

Перші солідні вливання вже зроблено. Особисто Віталій Михайлішин разом з міськими депутатами Валерієм Чинушем та Володимиром Жарковським допомогли трійці буковинських юнесківців дістатися до Ейфелевої вежі, біля якої, до речі, знаходиться офіс ЮНЕСКО. Освоюються 12 мільйонів урядових гривень. Йдеться про різнокольорову черепицю, якої лише на перекриття даху п’ятого корпусу піде, певно, 12 мільйонів штук…

А ще треба й треба. Протікають інші дахи стотридцятилітньої резиденції – університету, підземні води через фундаменти з’їдають дорогоцінні цегляні узори – потрібна гідроізоляція. – Врятуємо дахи і фундаменти, – планує ректор ЧНУ Степан Мельничук, – одразу візьмемось за інфраструктури. Це і біблейський сад за корпусами, і господарський двір, і підвальні майстерні. А далі їдальні, вбиральні.

Особлива проблема – куди діватися туристичним автобусам і легковикам, які привезуть туристів. Розглядається варіант починати екскурсії від парку, що позаду резиденції. Там є місце вільно розвантажити пасажирів і оглядати перлину, так би мовити, з тилу. І на виході з резиденції забирати збагачених побаченим дивом туристів в автобус.

І ще одна чи не найважливіша проблема – буферна зона. Її територія займає триста кілометрів. Це багато і не дуже, якщо врахувати, що французький Версаль займає 5 тисяч кілометрів. Але нам, чернівчанам, вистачить кілометрів на 300. Це – серце Буковини, її центр. Від вулиці Барбюса до вулиці Шевченка. Отака буферна територія, якою відтепер опікується ЮНЕСКО. Цікавиться, перевіряє. А по-справжньому опікуватимемось за свій неповторний центр ми з Вами. Для цього наша газета пропонує рубрику «Буферна зона». Вона відкрита для всіх читачів, дописувачів, відвідувачів. Зробимо разом таку рідну нам буферну зону світового значення справжнім шедевром! Роботи ще так багато! 

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Booking.com INT
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Банк Кредит Днепр UA CPL

Опитування

Які політичні партії ви підтримуєте?
БПП Солідарність - 8%
Фронт Змін - 3.6%
Батьківщина - 9.4%
Самопоміч - 13%
Радикальна партія - 0.7%
Свобода - 8%
Опозиційний блок - 3.6%
Наш край - 0.7%
Народний контроль - 0.7%
Рух нових сил - 5.1%
ДемАльянс - 0%
Громадянська позиція - 2.9%
Інші партії - 2.9%
Не підтримую жодної партії - 41.3%
Всього голосів: 138

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення