Іван Семенюк: «Так. Планую балотуватися депутатом до Верховної Ради. Відчуваю у собі сили і сподіваюся на підтримку».
Віталій Мельничук: «Так, планую. Але це визначатиме з’їзд партії. Наразі це питання на стадії вивчення».
Віталій Михайлішин: «Якщо не буду балотуватися на міського голову, то буду балотуватися до Верховної Ради (сміється). Є ще час подумати».
Максим Бурбак: «Все вирішує з’їзд партії, скажуть іти – піду. Тут все залежить від рішення керівництва».
Георгій Манчуленко: «Я завжди кажу, що на все воля Божа. Остаточних планів у мене ще не сформувалося. Цілком можливо, що так воно і буде».
Іван Мунтян: «Звісно, але поки що зарано говорити, це питання ще вирішуватиметься». Назар Горук: «Якщо в мене буде можливість і мої партійці висунуть мене кандидатом у депутати до Верховної Ради України, я спробую».
Борис Баглей: «Якщо буде нагода, то буду. Якщо матиму мільйончик-другий, бо виборча кампанія потребує коштів».
Василь Максимюк: «Якщо партія висловить таку довіру, то спробую».
Сільвія Віщук: «Якщо така довіра буде від людей, то, може, й буду балотуватися. Не виключаю й такого варіанта».
Василь Дутчак: «Як скаже команда, так я і працюватиму. Я – людина команди».
Олексій Каспрук: «Так. Яким я буду там у списку – в прохідній частині, непрохідній, але однозначно братиму участь у парламентських виборах».
Таким чином, вищезгадані персони висловили намір стати депутатами парламенту. Правда, ми не уточнювали, чи залишилося все ще таке бажання в претендентів, оскільки запитували їх про це торік.
Однак виборча сверблячка вже розпочалася. Не сплять перші особи держави, керівники областей. Прицілюються кандидати, підбираються штабісти, попередньо визначаються комісії, спостерігачі. Величезна армія людей буде задіяна в цих виборах. Людей, яких відірвуть від основної роботи або за наші гроші наймуть обслуговувати грандіозну кампанію підбору нових (чи старих) кнопкодавів-піаністів. Саме їх, бідолашних. Бо горде звання народний депутат майже ніким всерйоз не сприймається, хіба що з глузливою посмішкою.
Дуже давно не провітрюється наш український парламент. Не буде великим гріхом, якщо написати антиукраїнський парламент. Надто багато наламали дров ці партійні слуги народу. Надто затхлим він став цей парламент. Мусимо викурити з нього затятих ворогів усього українського, збайдужілих довгожителів-нардепів, очистити скляний купол, який непомітно обростає династіями. Мовби про нього писав наш невмирущий пророк Тарас Шевченко: «А кадилом будем, брате, нову хату вимітати».
Прикро, але ця суспільна зневага на парламентарів впливає так, як на мертвого кадило. На тлі зубожіння людей, що зростає, досить масового невдоволення владою, вони собі клепають закони. «Та все гірші, та все гірші», як казали колись школярі про вірші.
І все ж допомогти змінити владу, розрубати гордіїв вузол загроз можуть тільки вибори. Іншого не дано. Тож маємо шанс.
Приблизний прогноз: хто йтиме від області до Верховної Ради?
Парламентські вибори, які відбудуться в жовтні цього року, проводитимуться, як відомо, за змішаною системою. Половину депутатів обиратимуть за мажоритарною – по одному переможцю від округу, а половину – за пропорційною системою, тобто за списками. Такі розклади не є новими для плебісциту довіри в Україні. У 2002 році парламентські вибори також були перемішаними…
Як показують результати минулих президентських і парламентських виборів, Буковина не голосує, як більшість західних областей. Тому для опозиції цей регіон є важливим, але не показовим. У Чернівецькій області присутня більшість потужних політиків, яка або напряму асоціюється з нинішньою владою, або так чи інакше буде лояльна до неї в разі обрання в парламент.
На сьогодні будь-які прогнози щодо результатів кампанії робити рано. Ніякого офіціозу теж немає. Проте спробуємо зробити прогноз можливих кандидатів, які балотуватимуться в народні депутати від нашої області. За відсутності в округах місцевих харизматичних осіб із стовідсотковими шансами інтрига щодо переможця зберігатиметься до останнього дня. І в цьому цінність українських виборів, які, як небо від Землі, відрізняються від путінської єдиної Росії.
Слід зазначити, що додаткову інтригу в протистоянні по лінії «влада-опозиція» вносять кілька факторів, суто буковинських.
Фактор Яценюка. Чернівці – батьківщина Арсенія Петровича та Андрія Пишного –правої руки Яценюка, а також багато регіональних потужних бізнесменів зараз у «Фронті Змін».
Фактор «Свободи». ВО «Свобода» показала непогані результати на останніх місцевих виборах, практично «з нуля» провівши в міську та обласну ради свої фракції.
Можливий і фактор Фірташа. Чи не найбагатша людина України. Раніше не засвідчувала амбіцій виборів. Не виключено, що він може балотуватися по якомусь округу нашої області. Його часті приїзди на Буковину навіюють здогадки.
Непередбачувані округи
Дозволимо собі навіть конкретизувати виборчі округи області. Їх, напевно, буде чотири на всю Буковину.
Виборчий округ м. Чернівці. У цьому окрузі традиційно зберігається інтрига. Досі невідомо, хто від кого балотуватиметься до парламенту від міста. Від опозиції, припустимо, може балотуватися сам Арсеній Яценюк, а можливо, його підопічний Максим Бурбак. Від влади, можливо, Микола Романюк, Віктор Сідляр, Микола Харабара чи ще хтось. Про парламентські амбіції Миколи Федорука теж висловлюються досить впливові особи.
Гірський виборчий округ. Включає: Сторожинецький, Вижницький, Кіцманський, Путильський райони. У цьому окрузі, подейкують, мають бажання змагатися від опозиції Георгій Манчуленко, Петро Кобевко. Звісно, від влади також хтось балотуватиметься. Начебто шанси має лікар-чиновник Ігор Шкробанець. Проте тут багато залежить від того, хто буде обраний головою обласної ради.
Бессарабський виборчий округ. Включає: м. Новодністровськ, Хотинський, Заставнівський, Сокирянський, Кельменецький райони. Цей округ є дуже важливим для влади, оскільки на його території розташований стратегічний об’єкт області – Дністровська ГЕС. Тому, швидше за все, тут виграє представник влади. Припустимо, що балотуватимуться по цьому округу Михайло Папієв або Володимир Куліш. Михайло Миколайович може віддати цей округ Кулішу, оскільки має шанс йти за списком партії.
Румуно-молдавський округ. Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький райони. У цьому окрузі може виграти влада. Найімовірнішими кандидатами є «боянівець» Іван Семенюк або діючий депутат Верховної Ради України Іван Попеску. Правда, останній має можливість піти також за списком. Напевно, опозиції виграти тут буде дуже важко, оскільки, як показують результати минулих виборів, у цьому окрузі національно-демократичні сили часто програють. Окрім згаданих бажаючих, подейкують, що і Геннадій Москаль має намір балотуватися від Чернівецької області. Незабаром дізнаємося, хто з них і де балотуватиметься.
Отже, боротьба попереду. Змішана виборча система може багато чого перемішати. Лиш би стабілізувались правила цього парламентського аукціону. Щоб не перекраювались округи, не мінялись прохідні бар’єри, не переносилась дата виборів. Про таке говорять.
Найголовніше – освіжити зачерствілий парламент. Він закостенів, місцями навіть запліснявів.
