Вівторок, 14 серпня 2018p.

Шантаж?

 Я вперше у своєму житті, вимкнув телевізор за 10 хвилин до останнього злиття стрілок годинника. Мої домашні здивувались, знаючи, що завжди уважно дивився новорічні привітання першої особи держави. Чи то були сонні генсеки, чи вже українські президенти.

Крім змісту, цікавими були чисто професійні деталі: чи якісний попередній відеозапис, що на задньому плані, зрештою, чи вміє прочитати на відстані вітальний текст Глава Держави. Як журналіст розумію, наскільки відповідальними є ці кілька хвилин ефіру і скільки важкої праці гримерів затрачено, щоб Президент виглядав гідно. І щоб люди повірили, що їх справді щиро вітає перша особа.

Виявляється таких, що зі злості вимкнули ящик, було чимало. А київський канал ТВІ Миколи Княжицького та Віталія Портнікова взагалі не дав в ефір президентське звернення, а замість нього – пародію на обіцянки Глави. Це ж новорічні жарти, без яких не святкують «йолку»…

Як і я, мільйони (!) людей образились на Віктора Януковича, який своїм несподіваним Указом ліквідував День свободи – незабутню дату помаранчевих майданів, де відбувалися свої революції. Щоб 22 листопада не муляло йому очі. Шантаж?

Ще після Свята Незалежності 24 серпня стало зрозумілим, що гарант далекий від цієї великої для України дати. Він скасував парад, а на людей у вишиванках випустив спецназ у новеньких амуніціях. Подібну зневагу повторив Президент і 22 листопада – в день революційної Свободи. За це його добряче критикували. І вирішив виправити помилку, перенісши це свято на 22 січня.

Зрозуміло, що неукраїнський Президент ніколи належно не згадував ні Дня соборності, ні Дня свободи. І про визначну сторінку нашої історії – Акт злуки має туманне уявлення. Приблизно таке, як про українську церкву. Людина хреститься, б’є поклони. У багатьох ця духовна фальш викликає посмішку.

Як часто сам Янукович і його партійні прислуживці, підлеглі повторювали, що «вони не ухвалюють закони під одну людину». Це коли стосувалося зразково показових розправ над лідерами опозиції. А хіба перенесення свята – не забаганка однієї людини, яка ненавидить помаранчеву революцію?! Багатомільйонна країна стала заручницею примхів саме однієї людини. Нехай він поки що є вождем-важковаговиком. Та це не означає, що його вага дозволяє скасовувати укази попередника. Причому неодноразово.

Чим не сподобався історично вивірений Указ Ющенка 2005 року, що покликаний «виховувати почуття національної гідності»? Це ж найбільший дефіцит українців – нестача гордості за свою землю, державу, мову, пісню, історію. І за свою революцію теж. Хто натиснув на Вас, Вікторе Федоровичу? Невже Ваш однопартієць Болдирєв, який вільно розкидається намірами відірвати від України бунтівну Галичину? Ви, пане Президенте, хоч помахали на нього пальчиком чи кулаком? Де там! Він собі зухвало посміхається. Як і Ваш вірний галичаноненависник Табачник, якому Малоросія звучить миліше України.

Ми втомилися ковтати образи. І від Януковича, і від його патронату. Як написав політолог Олег Медведєв, Янукович плюнув мільйонам українцям у новорічне олів’є. Принизив силу-силенну виборців, для яких столичний Майдан залишився найсвітлішою політичною згадкою. Для чого топтати пам’ять? Зрештою, зіпсував нам Новий рік наш непередбачуваний гарант.

Наш Президент, певно, наслідує дурнуваті сенсації кремлівських вождів. Під Новий рік перестарілий Брежнєв погнав невинних хлопців у кривавий Афганістан. Захмелілий Єльцин, замість новорічного вітання, підсунув людям Путіна. Цей же спадкоємець перекриває святковій, казковій Європі газові крани. І традиційно щорічно псує українцям настрій, щоб згадали його біля ялинки багатоповерховим закляттям. Закрадається здогадка, що може це сам Путін порадив Януковичу скасувати день пам’яті Помаранчевої революції, яку так ненавидить Кремль.

Та що це ми шукаємо авторів самогубної для Януковича ідеї?! Як він сам визнає, його начебто дістали своїм зверненнями-проханнями трудящі. Ну прямо-таки тріщали новорічні мішки з листами свідомих громадян. І покірний Президент саме в цій ситуації «почув кожного». А на інші біди заткнув вуха ватою.

Люди цій версії так приблизно вірять, як тому, що Янукович щиро хреститься чи молиться. Як вірять лакованим обіцянкам Президента, слащавим твердженням, що життя вже покращилось. Причому, за Азарова у кілька разів. Бо, бачите, голодні люди не купуватимуть мобілок чи супутникових антен…

Отакий рівень мислення команди професіоналів. Покращення життя вже сьогодні відкладається з поважних причин і на невизначений строк.

Що ж, будемо 22 січня подвійно святкувати День соборності і День свободи. Але краще це робити без патронату Президента. Бо він все одно не розуміє, що завдяки саме його «величності» Україну ще більше роздирають суперечності. Янукович, як ніхто інший, викопав ще глибшу прірву між Заходом і Сходом, не вивчивши елементарних уроків 22 січня 1919 року, коли у Києві проголосили Акт злуки УНР та ЗУНР у єдину соборну Україну.

І День злуки, і День свободи потрібно святкувати по-державному. А якщо відзначати з порожнечею в душі, то краще не згадувати ці великі дати взагалі. Таким вождям Соборності і Свободи краще відсидітися у своєму Межигірському П’ємонті і рахувати свої президентські дні. Чи багато ще їх – залежить від нас з Вами. 

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення