Розповідаємо про багатство наших високопосадовців за кордоном. Поки влада вирішує, що робити з європейським вибором для України, свій персональний «європейський вибір» вітчизняні чиновники вже зробили. Там вчаться їхні діти, там вони відпочивають, там реєструють свої рухомості та нерухомості і там засновують компанії, що виступають парасолькою для їхнього бізнесу.
Але цим їхня інтегрованість у західний світ не обмежується. Родини вітчизняних політиків просто живуть на Заході, поки їхні годувальники – політики – «заробляють» кошти в Україні.
Для цього понароблювали дипломатичних паспортів, що дає можливість поїхати в будь-який час, в будь-яку країну без перешкод. Родичі чиновників не просто відпочивають за кордоном чи лікуються там. Вони вже там... живуть.
Як правило, обирають маленькі високорозвинуті країни. Протягом останніх років Австрія користується популярністю серед українських можновладців. Її облюбували для реєстрації свого бізнесу перший віце-прем’єр Андрій Клюєв та олігарх Дмитро Фірташ. Крім того, в Австрії ховає сліди своєї причетності до Межигір’я родина Президента Януковича.
Так, син прем’єр-міністра України Олексій Азаров оселився в найпрестижнішому районі столиці Австрії міста Відень. Комплекс з кількох маєтків, які об’єднані однією адресою. У виписці з реєстру австрійських підприємств зазначається, що син українського прем’єра проживає не на батьківщині, а на одній із тихих вулиць у вісімнадцятому районі міста Відень. Ціна на нерухомість, де розташовано помешкання Азарова, складає 3,1-4,7 тисячі євро за квадратний метр. Тут розташовані переважно приватні вілли, проте є і невеликі будинки з квартирами. Це місце дислокації чемної та грошовитої публіки. Район межує з Віденським лісом. Завдяки космічним зйомкам Google видно, що прямо напроти будинку Азарова розташований великий парк при палаці Пьоцляйнсдорф. Зверніть увагу (!) це син того Азарова, який так любить закликати українців затягувати паски. До слова. Син Азарова до 2001 року працював дипломатом на державній службі, а бізнесом почав займатися, коли його батько спочатку був двічі першим віце-прем’єр-міністром, а потім – керівником уряду України. У підсумку – Відень як місце проживання. Чи не є це втіленням того самого гасла, з яким Партія регіонів йшла на вибори: «Покращення Вашого життя вже сьогодні»?
Наступний герой розкоші – родина Клюєва, яка також володіє маєтком в Австрії. Брати Клюєви, старший з яких працює першим віце-прем’єром, а молодший є народним депутатом і заступником голови фракції Партії регіонів. До речі, раніше інтернет-видання «Українська правда» писало про те, що Клюєв-старший з бюджетних коштів виділив 200 мільйонів гривень державної підтримки родинному бізнесу сонячних електростанцій, зареєстрованому в Австрії. Ця діяльність у них оформлена на компанію Activ Solar.
Будинок Клюєвих – найбільший у районі. Паркан тягнеться вздовж вулиці на 20-30 метрів, тоді як інші будинки мають в два-три рази коротший вихід до дороги. До речі, маєток Клюєвих під Києвом розмірами також вражає. Це садиба на 17 гектарів, розташована в Рудиках за Конча-Заспою, відгороджена від зовнішнього світу багатометровим муром і чисельною охороною. Але якщо в Україні це виглядає нормою, то в Австрії – дикістю.
Будинок Клюєвих у Тульбінгу відділено від дороги декоративним парканом і туями, а присадибна ділянка складає лише 27 соток. Щоправда, це все одно чи не найбільший наділ у цьому містечку. ТульбінгерКогель – це навіть не містечко, а невеличке і затишне село посеред мальовничої природи – поблизу Відня на пагорбі у самісінькому лісі. Чисельність комуни Тульбінг нараховує до трьох тисяч осіб, одна з яких має прізвище, знайоме мільйонам українців – Клюєв.
Окрім того, що в Тульбінгу красиво і затишно, є ще одна перевага: тут немає жодних сторонніх людей і очей. На все село – чи не дві вулиці.
Згідно з документами австрійського реєстру, цей будинок площею 558 метрів, який значиться австрійською пропискою дружини Клюєва, належить фірмі GBM Handels- und Vertretungs GmbH.
Хоча на наступних парламентських виборах ці багатії планують балотуватися від Донецької області, справедливо було би, якби Клюєви та Азарови балотувалися за округом у околицях австрійської столиці Відня. Бо саме там мешкає їхня родина.
Коли я бував за кордоном, іноземці-колеги стверджували, що у нас, українців, не бідна країна. На моє запитання, чому вони так вважають, відповідали, що в них не так багато людей володіють останніми марками автомобілів. «А у Вас на кожному кроці. Ми розуміємо це так: або багато країна, або висока корупція», – говорили вони.
Чим багатші чиновники, тим бідніший народ. Так можна охарактеризувати нашу країну. Чи є в них моральне право так жити, якщо більшість українців ледь зводить кінці з кінцями? І це стосується не лише представників сьогоднішньої влади, але й колишніх влад в Україні.
Будьмо уважні: думаймо, за кого можна голосувати, а за кого – не можна.
У статті використані публікації «Української правди».
