Вівторок, 17 липня 2018p.

Зелене світло в Миговому – туризм

Спочатку село Мигове Вижницького району було частиною села Луківців, а в 1776 році відокремилося. На той час у ньому проживало 67 родин. Тож саме в 1776 році вперше згадується село. Як розповідає сільський бібліотекар Орися Козубовська, назва села, за однією із версій, походить від імені пастуха Мигова, який втікав із Візантії від князівських утисків. Оселився він у селі, створив сім’ю та став займатися землеробством: повикорчовував чагарники, розширив площі та почав вирощувати врожаї. За іншою версією, назва села походить від річки Мигової (правої притоки Серету), по обидва боки якої розкинулося село.
 

                                       У селі є родовище, про яке мало хто знає

Село Мигове розташоване в мальовничому куточку Буковини за 60 кілометрів від обласного центру. До Мигівської сільської ради входять два села: Мигове та Велике – з населенням понад 4500 осіб. Більшість жителів працює в Сторожинці, Вижниці, Чернівцях. За кордоном перебуває близько 150.

Неподалік Мигового розташований гірськолижно-туристичний комплекс «Мигово». У лютому 2005 року відбулося відкриття гірськолижної траси. Узимку чимало людей з різних міст з’їжджаються, щоб відпочити та провести зимовий час з користю для здоров’я. Мигове стало відомим завдяки гірським краєвидам і базам відпочинку. Родзинкою села жителі вважають зелений туризм. Як розповідає секретар сільської ради Катерина Гайдук, у селі понад 20 підприємців, які працюють у туристичній сфері. «У нас в селі, окрім комплексу та приватних садиб, є Шереметівське газове родовище, яке наразі законсервоване, але сподіваємося, що почне розвиватися та досліджуватися, – каже Катерина Юріївна. – Між сільським головою, адміністрацією та представниками родовища підписана тристороння угода щодо розробки родовища». Можливо, у 2012 році можна буде приїхати подивитися на це чудо природи.                                  alt                                      

                                                 Благоустрій села потрібно покращувати

У Миговому функціонує сільська рада, школа, дитячий садок, Будинок культури, понад 40 торгових точок, лікарська амбулаторія, ФАП тощо. З 2006 року працює фермерське господарство «Євросвинка-плюс», де нараховується 945 голів худоби. Є пилорами, де люди займаються деревообробною промисловістю, а також торгова площадка на 4 місця. У селі є три соціальні працівники з соціальної служби Вижницького територіального центру. Вони обслуговують близько 25 жителів, котрі потребують додаткової опіки.

Сільський голова Василь Іванчук ділиться проблемами: «Найнагальнішим питанням для села на 2012 рік є капітальний ремонт дороги державного значення Лукавці – Мигове – Велике – Банилів-Підгірний». Як додає  Катерина Гайдук, у бюджеті сільської ради коштів на ремонт немає, обласна дорога мала б фінансуватися з обласного бюджету. «Ми направляли вже три листи до Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, писали клопотання до адміністрації, але поки що питання не вирішене», – каже Катерина Юріївна.

На території села також функціонує Мигівське лісництво Берегометського лісомисливського господарства, де працює близько 50 осіб. Василь Іванчук скаржиться на те, що лісництво працює, їх машини розбивають дороги, але жодних коштів до бюджету села не отримують.

Протяжність села досить велика: до найвіддаленішої хати близько чотирьох кілометрів, тому дітям доводиться до школи діставатися транспортом. Через поганий стан доріг керівництво села боїться розбити й шкільний автобус, який отримали цього року.

Благоустрій Мигового продовжує покращуватися. Центральна вулиця села освітлена, за рахунок сільської ради провели електродроти й на інші вулиці. Залишається лише знайти кошти та спонсорів, аби закупити ліхтарі. Секретар сільської ради запевняє, що до Нового року таки планують освітлити вулиці.alt

Сільський голова Василь Георгійович на сьогоднішній день працює й над газифікацією села. Мигове газифіковане на 60%, а віддалені хутори газу взагалі не мають. До села Великого будують газопровід, на який вже витратили понад 150 тисяч гривень. Найближчим часом планують здати його в експлуатацію.

Ще однією серйозною проблемою села, котру неможливо залишити без вирішення, є зсувні процеси, що періодично активізуються. Після паводків 2008 та 2010 рр. з боку Серету зсув завдав суттєвої шкоди цій території. «Житловим будинкам, розташованим на вулиці Сіретській, досі загрожує зсув, – каже Катерина Гайдук. – Потрібно побудувати берегозахисні та укріпні споруди, аби захистити від руйнування житлові будинки та присадибні ділянки. На жаль, коштів у сільському бюджеті немає, хочемо, щоб Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів нам допомогло та провело водорегулюючі роботи».

Василь Іванчук розповідає, що кошти до сільського бюджету отримують від приватних підприємців – власників торгових точок, пилорам, приватних садиб, орендної плати тощо. Цих грошей, звичайно, на все не вистачає, тому, як повідомила Катерина Юріївна, у сільській раді є певний рахунок, на який приватні підприємці, спонсори та просто небайдужі перераховують гроші для покращання благоустрою села.

alt   

                              Школу відкрили, а проблеми ще залишилися

У 1860 році було відкрито шестирічну школу в найманих приміщеннях. Викладання велося українською та німецькою мовами. Вже в 1989 році почалося будівництво школи-довгобуду, ініціатором якого був житель села Іван Романюк. Він перший на селі здобув вищу освіту. На той час було виконано 50% робіт, але в 1992 році через брак коштів будівництво призупинили. Закінчує будувати школу нинішній директор Іван Кравчук. У 2007 році здали в експлуатацію першу чергу будівництва. Школа нова, гарна, із затишними кабінетами, є дві спортивні зали, комп’ютеризована, учні ходять у змінному взутті тощо. Вчитель історії Зіна Клим розповідає, що навчається тут близько 450 учнів, але зазначає, що колись навчалося 670 дітей (народжуваність була вищою).

За словами Катерини Гайдук: «Нове приміщення школи відкрили, а в старому хотіли зробити реконструкцію під дитячу установу. Розраховували відкрити чотири групи. Село велике, дітей понад 400. Поки що за рахунок сільського бюджету перекрили дах. Уся затримка в коштах. А щоб зробити реконструкцію старого приміщення, потрібно виграти хоча б якусь програму, адже за кошти сільської ради не в силі все доробити».

Василь Іванчук шукає можливості вирішити цю та інші нагальні проблеми, яких, як завжди, селу не бракує. «Хочемо знайти кошти і завершити внутрішні роботи в одному із корпусів школи, щоб діти виховувалися та навчалися, – каже Василь Георгійович. – Будівництво басейну також заплановане, наразі відкладаємо, адже потрібно на це ще додаткових 450 тисяч».

У селі функціонує дитяча установа, яку відвідують діти до 5 років. А при новій школі в одному із корпусів навчаються 25 дітей-п’ятирічок. З тих дітей, котрі повинні йти до школи наступного року, не охоплені дошкільним вихованням 15.

У керівництва села є плани, що з нового року буде функціонувати навчально-виховний комплекс...

P.S. З наступного року в Миговому очікують великих перемін. Селяни сподіваються, що кошти на розвиток туристичної інфраструктури в області знайдуться і село прославиться не лише гірськолижним комплексом, а й красою та чарівністю, що йде від гір. 

Оцінити матеріал:
(4 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення