Понеділок, 23 квітня 2018p.

Вихідці із села Маршинці – знані люди у світі

Перша письмова згадка про село датується 1617 роком. За однією з легенд, село перетинав торговельний шлях, часто проходили цією місцевістю, крім купців, і вояки. Марширували вони браво й завзято, що, кажуть, й дало назву селу – Маршинці. За іншою легендою, назва походить від румунського margine, що в перекладі означає «окраїна, кінець».

 Село Маршинці Новоселицького району має вигідне розташування: до обласного центру – 30 км, та ще й межує з райцентром Новоселицею. Через село проходить автотраса Чернівці-Кишинів, та околицею тягнеться залізнична колія Чернівці-Мамалига. Налічується 1802 двори та проживає понад 5 тисяч осіб, де переважає румуномовне населення. З року в рік Маршинці розбудовуються і поступово перетворюються на міський район.

                                        Місцева пам’ятка та відомі особистості 

При в’їзді в село красується капличка, в центрі розташована пам’ятка архітектури – церква святого Миколая. Храм побудований з червоної цегли наприкінці XIX століття. Будівництво тривало впродовж 16 років. Стіни споруди вже давно овіяні вітрами та омиті дощами, але збереглися у своїй первозданності. Старожили розповідають, що за цим криється таємниця: між цеглинами, з якої зведено стіни, для міцності ставили курячі яйця.

 Село пишається своїми видатними вихідцями. Серед них: народна артистка СРСР, України, Молдови та Росії Софія Ротару, народні артистки України Лілія Сандулеса та Ауріка Ротару, заслужений артист України, музикант-цимбаліст Георгій Агратіна та інші.   

 Варто згадати і про двох жінок, які шиють національні костюми: Софія Рошка та Зінаїда Савка. В селі є також понад 10 матерів-героїнь. Тож, якщо говорити про Маршинці, одразу згадуються відомі (і не тільки на Буковині) люди.

                            У селі понад 200                                                     приватних підприємців 

 У Маршинцях функціонує сільська рада, навчально-виховний комплекс, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, бібліотека, комунальна установа «Клуб села Маршинці» та музей історії села. Приміщення для музею було виділено з ініціативи депутата районної ради, голови фермерського господарства «Нива АВК» Олексія Керцоя та згідно з рішенням сесії сільської ради. Основним напрямом є культурно-освітня та науково-дослідна діяльність.

 Жителі села займаються підприємницькою діяльністю. За словами секретаря сільської ради Тетяни Арсеній, у селі налічується понад 200 приватних підприємців. Працюють у районному центрі, в Чернівцях на Калинівському ринку, а за кордоном перебуває близько 700 осіб. Є значна частина людей, котрі займаються сільським господарством. Землевпорядник Василь Тока каже: «На території сільської ради є фермерські підприємства «Нива АВК», «Ритм-Агро» та інші, які займаються вирощуванням зернових і текстильних культур. Працює МКП «Ритм», яке виготовляє поліетиленові пакети та плівки. Є також багато маршинців, які обробляють землю, взявши її в оренду». Василь Георгійович додав, що є ще 19 га земельних ділянок під ведення сільськогосподарської продукції, а ось під будівництво землі немає, хоча зазначає, що є багато охочих будуватися саме в Маршинцях через близькість до районного центру.

                                                 Чимало зроблено для благоустрою села 

 Сільський голова Віталій Кирил минулого тижня побував у Києві на День місцевого самоврядування. Маршинецька сільська рада отримала грамоту за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та зміцнення української державності згідно з проектом «Україна від краю до краю. Місцеве самоврядування». Значної уваги заслуговує і соціальний працівник села Маршинці Валентина Албулеса, яка одна з двох у районі нагороджена грамотою за хорошу та справну роботу. Тож село має відчутні здобутки і продовжує працювати над благоустроєм.

 Тетяна Арсеній розповідає, що Маршинці цілком газифіковані, а освітлення зробили лише на 50% (з ініціативи сільської ради за кошти депутатів). Поточний ремонт доріг проводиться щороку. «З державного бюджету на ремонт доріг виділили близько мільйона гривень, – каже Тетяна Вікторівна. – За ці кошти відремонтували капітально дві дороги та зробили асфальтове покриття до цвинтаря». У 2010 році замінили дах клубу.

  Жителі села доброзичливі, за словами секретаря сільської ради, «люди в нас добрі, завжди допомагають один одному». Мешканці за власний кошт у селі побудували дві каплички.

                                                               Вікна від ЄС

У другій половині XIX століття в Маршинцях було збудовано першу початкову школу. З 1960-1961 н.р. школа стала семирічною, через 24 роки відкрили нове приміщення восьмирічної школи. Коли Україна стала незалежною, в 1991 році було створено середню загальноосвітню школу I-III ступенів з румунською мовою навчання. У 2010 році школу об’єднали з дитячим навчальним закладом, утворивши навчально-виховний комплекс. Тож є два корпуси: в одному навчаються учні з 6 років, а в іншому виховуються діти до 6 років. На посаді директора другий рік працює В’ячеслав Єфтемій: «У школі навчається 222 учні з українською та румунською мовами навчання, а в дитячому садочку виховується 100 дітей. Учні активно беруть участь у різноманітних шкільних заходах». У 2010 році НВК виграв грант на реалізацію проекту громади «Енергозберігаючі заходи в шкільному підрозділі НВК села Маршинці». За кошти ЄС, а також – Програми розвитку ООН в Україні, Новоселицької районної державної адміністрації, членів громадської організації «Родина М» замінили у приміщенні школи 62 вікна. Цього ж року навчально-виховний комплекс посів третє місце в районі за результатами роботи. Велика вдячність батькам, які зробили ремонти та встановили металопластикові вікна за власний кошт у корпусі дитсадка.

                                                        Плани на наступний рік

За головування Віталія Кирила в селі було виконано чимало робіт, але все довести до ладу поки що не вдається. Новий рік зустрічають з оптимізмом і надією таки вирішити найнагальніші проблеми села.

Функціонує в селі комунальна установа «Клуб села Маршинці», але він не в найкращому стані, тому почали будувати новий великий Будинок культури, проте завершити будівництво не вдалося через брак коштів. У центрі Маршинців так і «стирчить» величезна будівля. Віталій Георгійович зазначає, що Будинок культури – це першочергове завдання, яке потребує вирішення. У старому клубі працює сім гуртків художньої самодіяльності: вокальний, сольний, фольклорний, гурток художнього читання, дитячий та дорослий танцювальні гуртки, етнофольклорний колектив «Церенкуца», який функціонує з 15 квітня 2011 року. Гуртки постійно беруть участь у конкурсах, фестивалях і сільських заходах. У старому клубі затісно, тому й вирішили побудувати новий великий Будинок культури, аби всім вистачало місця.

 Є у села й другорядні проблеми: доробити дамбу, розширити кладовище, прочистити русла, облаштувати стадіон, тому що там збирається вода, реставрувати пам’ятники тощо. Сільський голова додав, що планує створити також комунальне підприємство «Комунальник М». Тож роботи – непочатий край.

P.S.  

Незважаючи на проблеми, яких у селі вдосталь, жителі пишаються тим, що живуть і народжують дітей саме в мальовничих Маршинцях.  

Оцінити матеріал:
(3 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення