Середа, 22 листопада 2017p.

Раранча, або Рідківці

 Від Чернівців до Рідківців відстань 12 кілометрів. І дістатись до цього села сьогодні немає проблем. На автобусній станції, де групуються пасажири переважно новоселицького і хотинського напрямків, стояли два бусики з табличками – Чернівці-Рідківці.

«Сьогодні проблема в іншому – довезти пасажира найближче до своєї хати, а не традиційно скинути в центрі села», – почав розмову рідковецький сільський голова Василь Корнецький, дізнавшись, що кореспондент приїхав маршруткою.

Ідея дуже похвальна – доставити приїжджого до самого дому. Сільська рада веде переговори з перевізниками. Не дуже вони й хочуть курсувати поки що ще заболоченим селом. Але сільські дороги інтенсивно ремонтуються. І тоді громада зможе поставити питання ребром: або водій погоджується доїхати до околиць Рідківців, або йтиметься про втрату ліцензії. Влада запропонувала 10 зупинок по селу. Підкреслюємо, не по центральній дорозі, а по віддалених закутках.

До речі, що таке влада села? Голова сільради без найменшого гумору називає себе наймитом. Так, його на постійну роботу своїми голосами найняли люди. Причому уже 21 рік поспіль. А селом керують народні обранці – депутати.

Певно, справляється з людською довірою Василь Корнецький, оскільки обирають саме його два десятиліття поспіль. Причому не в якомусь там віддаленому чи забитому селі, як іноді висловлюються, а у високорозвинутому, освіченому, національно вираженому. Досить, сказати, що в кінці 80-х Рідківці мали досить потужний осередок Народного руху України. А вже в цьому столітті в Рідківцях доволі активними були члени Конгресу українських націоналістів.

Один з них – Віталій Мельничук сьогодні очолює обласну організацію Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Саме цьому мешканцю Рідківців буковинці видали кредит довіри на минулих місцевих виборах, обравши його депутатом Чернівецької обласної ради. І якщо «Свобода» зуміє втримати свій рейтинг, цілком можливо, що її лідер Віталій Мельничук з Рідківців стане і депутатом Верховної Ради України. Для села це була би честь – мати свого парламентаря.

Зрештою, Віталій Мельничук – досвідчений політик від національно-патріотичних сил, підприємець зі стажем, батько чотирьох дітей міг би давно претендувати і на посаду керівника обезголовленої обласної ради. Однак потрібно ж щось робити. Не може так довго буковинським парламентом керувати тимчасово виконуючий обов’язки, в той час коли є стільки гідних обранців. Це ж неповага як до депутатів, так і до усіх виборців, до Буковини взагалі.

                                                                                                     Будівництво церкви.

У питаннях місцевого самоврядування Василь Корнецький орієнтується досконало. Як-не-як має 34 роки службового стажу. У 23 роки його обрали головою профкому колгоспу, який тоді носив назву забутого сьогодні Ілліча. Це була перша відповідальна сходинка Василя у справі служіння людям.

Він дуже категоричний в оцінці сьогоднішнього українського парламенту. «Там не народні, а партійні депутати, які виконують волю партії. «Це отамани», – розмірковує довголітній сільський голова, пропонуючи створити паралельний парламент від представників народу. Своєрідне Українське Віче.

Можливо, така позиція голови щодо партійної структурованості Ради вплинула і на вибір усіх виборців Рідківців. Лише трьом партійцям: двом свободівцям і одному бютівцю – віддали перевагу жителі Раранчі. Історична назва села, яке чомусь у радянські часи перейменували на Рідківці. Певно, щоб підкреслити, що це рідкісне село. Бо дійсно рідкісне воно хоча б у своєму виборі. 24 сільські депутати не мають ніякої партійної приналежності. Добре це чи зле – не беремось стверджувати. Але те, що депутатський безпартійний корпус Рідківців монолітний – видно по самому селу. На центральних вулицях є тротуари, вимощені бруківкою. Поки що для буковинських та й взагалі українських сіл – це рідкісна, а не повсюдна особливість.

Хотілось би зосередитись саме на рідкісних моментах села, як цього вимагає сама його назва – Рідківці. Сам факт, що люди 21 рік «терплять» одного й того ж виборного керівника, – не таке вже й часте явище. А Василеві Корнецькому люди вірять. І відповідно й він старається бути вірним їм. Тобто викладається для односельчан.

Щоб переконатись, варто зайти в сільську раду. З тих, які доводилось бачити, готуючи про села матеріали, які від першого номера публікує наша газета «Буковинська правда», – це найкраще приміщення. Відчувається, що в селі є господар. При вході гарні побажальні слова: «Раранча – твій дім, хай буде щастя в нім». Відлунням кількох століть дихають і герб, і гімн села. В останню неділю серпня громада відсвяткувала День села. На фасаді ще дотепер видніється поважна цифра – 1730, дата заснування поселення. Цю місію історія приписує воїну Петру Рарашу, який ще в 1726 році тут поселився і потихеньку засновував село. Для свята літописці обрали круглу дату – 1730.

Всім гостям дають подивитись відеофільм про цьогорічне відзначення села, яке вбралося в кетяги улюблених для українців символів – червоної калини та стиглого колосся. Тим, кого нагороджували, дарували колосся, аби добре жилося, а гілку калини – на уродини. Запам’яталось з фільму, як було сформульовано заслуги нагороджених на святі села – «за особистий внесок у розвиток громади».

Кожен з нас – це громада. Найменший вклад мешканця – це багатство громади Рідківців, яке щоденно примножується. Лише читаєш вивіски у Рідківцях і бачиш, що село живе, розвивається, дбає про майбутнє. Не в кожному населеному пункті височіє сьогодні баштовий будівельний кран. А в Рідківцях він, мов могутній лелека, височіє, нагадуючи кожному, що в селі будується велика школа на 800 місць. Потрібні для цього трудові руки, грошові внески. Одна держава не збудує таку жадану в селі школу. Без участі односельчан не обійтись. 

Тут приклад показують будівничі церков. Скільки їх на Буковині виросло за перше двадцятиріччя незалежної України! Люди скрізь викладаються, жертвують Богу. Виростає ще один храм і в Рідківцях. До речі, православна церква тут відсвяткувала 100-річчя.

Мудрий духовний наставник отець Михайло є ще й добрим газдою. І столітню церкву підтримує в ідеальному стані. Правда, шкода, що в такому національно вираженому селі храм опікується Москвою, хоча та до його історії аж ніякої причетності не має…

Є в селі й Українська греко-католицька церква. Вона значно менша, але літами ще старша від православної. Рідковецькі греко-католики згуртувались і будують свій новий храм. Поруч зі школою. Дві майбутні духовні світлиці наповнюватимуть душі мешканців добром, вірою і знанням. Не випадково ж в обрамленні герба Рідківців є дзвін, що в усі віки сповіщав, кликав, нагадував про велику небесну силу Господню, яка потребує ще й участі земної людини.

Крім скромних, але зі смаком обставлених службових кабінетів, у сільській раді є ще дві розкішні зали. Одна – для сільських парламентарів. Правда, на стільцях ще немає іменних табличок. І обходяться тут без різнобарвних партійних прапорців. Які, як правило, не об’єднують обранців в одну націлену на добро силу, а чомусь роз’єднують. Мовляв, це ми, а ось ви…

І друга зала – для молодят. Це невеличкий палац щастя, в якому наречені привселюдно присягаються на вірність. Символічно: депутати по сусідству виголошують клятву чесного служіння односельцям, а подружні пари обіцяють вічну сімейну вірність. А в храмах Божих і молодята, і депутати просять Божої благодаті і теж присягаються не грішити.

Така духовна націленість рідківчан приносить прекрасні плоди. Вони щедрі, мов багата цьогорічна осінь. І найважливіший плід – це наші діти, для яких, власне, й стараються і сільські депутати, і церковнослужителі, і педагоги, і підприємці. Якщо добре прислухатись, то щебетання дітвори чути по обидва боки Рідківців. Вона собі щасливо веселиться у двох дитячих теремках. І якби був ще й третій – не завадило б. Є черга на місце в дитсадках. Кажуть, немовля народилось і одразу стало в чергу.

Цього першовересня рідковецькі молоді батьки привели в школу 65 хлопчиків і дівчаток, яких люб’язно величають «первачками».

А буде ще більше. Торік народилось в Рідківцях 68 немовлят. Батькам треба старатись. Як-не-як нова школа запланована на 820 учнів. А поки що в Рідківцях у трьох освітніх школах за партами сидять 542 учні.

І як тут не згадати історичну постать Рідківців Софію Русову (1856-1941) – подвижницю національного дитячого виховання, якій належить такий простий, але придатний для сьогоднішньої пори заклик: Своє рідне пам’ятаймо, Своє рідне бережімо, Своє рідне примножуймо. 

Оцінити матеріал:
(9 голосів)


??????, ???????, ????????...

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити


Нові блоги

Опитування

Які політичні партії ви підтримуєте?
БПП Солідарність - 0%
Фронт Змін - 2.3%
Батьківщина - 9.3%
Самопоміч - 16.3%
Радикальна партія - 0%
Свобода - 9.3%
Опозиційний блок - 2.3%
Наш край - 0%
Народний контроль - 0%
Рух нових сил - 0%
ДемАльянс - 0%
Громадянська позиція - 0%
Інші партії - 4.7%
Не підтримую жодної партії - 55.8%
Всього голосів: 43

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення