Cело Лашківка Кіцманського району розташоване за 16 кілометрів від Чернівців, розкинувшись по обидва боки від струмка Совиця. Селом проходить залізнична траса та автомагістраль. Проживає близько 1500 осіб. Перша письмова згадка про село датується 1503 роком.
Лашківка відома не лише працьовитими та дружніми людьми, а й видатними особистостями. У селі народилися: Марія Данилюк, олімпійська чемпіонка з греблі на байдарках (1980 рік), Сергій Кушнірюк, олімпійський чемпіон з гандболу (1976 рік), Марія Миколайчук, дружина кіноактора та режисера Івана Миколайчука, солістка тріо «Золоті ключі».
До Лашківської сільської ради входить і село Витилівка. При в’їзді в село зустрічає ошатна Свято-Миколаївська церква. У Лашківці функціонують ЗНЗ, дитячий садок, сільська рада, Будинок культури, пошта, бібліотека, магазини, фельдшерсько-акушерський пункт тощо. Є приватні фермерські підприємства: Василя Крикливця (орендує 970 га), ТзОВ «Колосок» (орендує 98 га) та ін. За словами сільського голови Івана Ванчуляка, вони справно сплачують орендну плату.
Чим живе село сьогодні?
Завітавши до села, поспілкувалася з мешканцями, а саме: що робиться, які проблеми наболіли, що б змінили. Марія Андріївна, мешканка села, розповіла, що село Лашківка цілком газифіковане, освітлено на 80%, але сільський голова обіцяв, що продовжить освітлювати решту вулиць, також трактор один раз на місяць вивозить сміття.
Аби дізнатися, чим конкретно живе село, завітала до сільської ради, де поспілкувалася із сільським головою Іваном Ванчуляком, який розповів: «Торік обрали мене на посаду сільського голови. За цей час було зроблено чимало: винесли лінію електропередач за межі школи та дитячого садочка, тому що 40 років випромінювання шкодило дітям і була небезпека пошкодження струмом, біля залізничної станції прибрали лісосмуги, відкрили майстерню з прання пухових виробів, провели швидкісний Інтернет у сільську раду та по всьому селу, очистили територію сільського парку та русла річки Совиця, а також облаштували сільське сміттєзвалище, котре не прибиралося останніх 10-15 років, почистили старі дерева. Художня самодіяльність у селі на високому рівні, навіть працює танцювальний гурток».
Щодня над чимось працюють, але все одразу зробити неможливо, тому сільський голова хоче ще викупити у людей землю під кладовище. «Питання на сьогодні болюче, адже думаємо, де б облаштувати цвинтар. Він повинен бути розташований за 300 метрів від села, а землі всі приватизовані», – каже Іван Ванчуляк.
Тож впорядкування села справді покращується, але не може бути в селі все так гладко. Не виняток і село Лашківка. Це підтверджує і сільський голова: у селі існує чимало проблем. Серед них, за словами Івана Ванчуляка, найболючіша – відлов чи відстріл собак: «Досить важко впоратися з бродячими собаками. Розумію всі служби, але, повірте, ці собаки роблять велику біду: птахів роздирають, на діток кидаються. З цією проблемою виходив на районну раду». Сільський голова готовий відраховувати певну суму, аби гуманно присипляли бездомних тварин або хоча б створили відповідну службу, яка розв’язала б цю проблему.
Іншим головним болем для пана Івана є ринок у селі. Планують його облаштувати на вулиці Гагаріна, тобто на трасі, але ця територія належить сільській раді й облавтодору. Тому сільський голова оббиває пороги установи, однак не бачить реальної підтримки. «Якби був ринок, то з’явилися б 10-15 робочих місць», – каже Іван Ванчуляк.
Щодо доріг, то вони не в найкращому стані. Пан Іван прагне зробити за кошт сільради хоча б ямковий ремонт доріг: «Вже є домовленість з облавтодором, кошти на рахунку є, лиш чекаємо бригаду і техніку».
Шкільний автобус вкрай необхідний
Перша школа у селі Лашківка відкрилася у 1874 році. Громада побудувала звичайну сільську хату біля церкви, в якій було дві кімнати й маленький коридор. Спочатку тут займалися 2 класи, а коли відкрили ще один, то навчання проводилося в найманих хатах: Сорохан Параски, Шлемка Давида, Зеленька Івана. Дітей навчалося дуже мало, а тому більшість мешканців була неписемною. Чимало селян тікали від злиднів і шукали щастя за океаном – в Канаді, США. До 1913 року з Лашківки емігрувала 61 особа. Громада села мріяла побудувати нове приміщення школи. Так, на кошти лашківчан купили землю під будівництво школи, завезли будматеріали і за 2 роки – в 1912 р. – було відкрито нову школу. Мирні дні перервала Перша світова війна 1914 р. Через село проходив фронт, а тому школа була закрита. Тим більше, навколо лютувала епідемія тифу, і в школі розмістили лікарню. Запрацювала школа знову аж у 1921 р. Навчання проводилося українською мовою.
Теперішнє приміщення ЗНЗ здано в експлуатацію у 1972 р. Відкривали школу урочисто. На сьогодні у ній навчається 212 дітей з двох сіл, викладають 25 учителів. Учні беруть участь у районних і обласних олімпіадах. У школі не все так сучасно, як хочеться. За словами завуча з виховної роботи Хромюк Галини, «влітку робили косметичні ремонти, планують ще замінити вікна, бо вже старі. Школа опалюється газом. Водопостачання своє, а раніше було від сільської ради». У приміщенні школи облаштували туалет за кошти, що отримали від яблук, котрі назбирали. Сільський голова додає: «Відкрили футбольний гурток при школі в селі Лашківка. Нагальною проблемою залишається шкільний автобус. Він справді потрібен, тому що з іншого села Витилівка добираються діти пішки».
Чи буде відкриття ще однієї групи?
У дитячому садочку виховується 42 дітей у двох різновікових групах, а от на черзі 48. «Працюємо в природничо-екологічному напрямі», – розповідає завідуюча ДНЗ «Малятко» Дідух Ганна, продовжуючи: «Зроблено велику роботу: замінили вікна за кошти сільської ради (підтримуємо енергозберігаючі технології), викопали криницю, провели воду, бо раніше взимку заносили воду власноруч, закупили дитячі іграшки, меблі за спонсорські благодійні внески, зробили санвузол, встановили нові умивальники, нову сантехніку». У всіх питаннях допомагає сільська рада, батьки та спонсори. Потрібно ще оновити ігровий майданчик, зробити доріжку на вулиці, продовжити заміну вікон. Також хочуть відкрити ясельну групу, через те що вже вишикувалася чималенька черга в дитячий садочок. Сільський голова розповідає, що раніше багато коштів йшло на харчування. «Навесні взяли ділянку для забезпечення дитячих садків харчами, вже зібрали перший врожай, з липня не перераховуємо кошти на такі види продукції, як овочі, котрі вже зараз маємо безкоштовно. Врожай не великий, але, гадаю, вистачить», – каже Іван Ванчуляк.
PS У селі зазвичай життя вирує й робота кипить. І добре, якщо є вправний господар, який чітко знає, в якій послідовності та як саме вирішувати нагальні проблеми села. Лашківці із сільським головою пощастило: він працює для людей і намагається поступово покращити умови їхнього життя. Варто зауважити, що, прогулюючись селом, побачила контейнери для петпляшок, що мене неабияк здивувало, адже навіть у місті не всюди вони є. На що Іван Ванчуляк спокійно продовжує розповідь: «Так, встановлено 6 контейнерів з утилізації та транспортування побутових відходів. А ще настав час виготовити Генеральний план села…». І на завершення сільський голова запросив завітати до Лашківки 14 жовтня – на храмове свято.
