Четвер, 25 квітня 2019p.

Шипинська перспектива (Шипинці,Кіцманський район)

Минуло понад сім сторіч, як на території Північної Буковини існувала автономна територіальна одиниця під назвою «Шипинська земля».

Сьогодні важко повірити в те, що 5-6 століть тому Шипинці були столицею адміністративного утворення, що займало територію майже всієї сучасної Чернівецької області і називалося Шипинською землею, яка виникла після розпаду Галицько-Волинського князівства в кінці XIII століття.

Згідно із легендою Шипинці були оточені мочарами та невеликими озерцями, що утворилися внаслідок танення снігів і сильних дощів. Ці водойми не висихали навіть у літню спеку, а вода нагрівалася так, що озерця аж шипіли.

Вперше назва «Шипинська земля» згадується у 1359 році польським істориком і дипломатом, католицьким ієрархом Яном Длугошем у зв’язку з походом короля Казимира у Молдавію, а востаннє – у 1444 році в роботі румунського історика Гурмузакі «Documente privitoare la istoria Românilor» 1874 року. Адміністративно вона поділялася на три волості: Цецин (територія сучасних Чернівців та на схід від них), Хотин і Хмелів (біля села Карапчів Вижницького району). Адміністративним і торговельним центром були Шипинці, які досягли свого розвитку завдяки великим ярмаркам, де торгували худобою, та торговельному шляху зі Львова до Сучави і віддаленістю від татарських кочівників. Шипинська земля мала автономію із власною самоуправою, яку було ліквідовано у середині XV ст. з утворенням Молдавського князівства. Свою політичну автономію вона втрачала в міру того, як адміністративні посади на цій території переходили до рук молдавських бояр. Згодом назва «Шипинська земля» зникла зі сторінок писемних джерел, а ця територія отримала назву «Буковина», що збереглася до цього часу. Було утворено нові адміністративні одиниці – Чернівецький і Хотинський повіти, до яких належали населені пункти сучасної Чернівецької області.

Та найголовніше те, що ні за часів Молдавського князівства, ні за Австрійської імперії, ні за Румунії, ні за Радянського Союзу не зникло саме село Шипинці.

На сьогодні село, розташоване на відстані 18 км від Чернівців, нараховує 1100 дворів з населенням 3055 осіб. У селі працює ЗНЗ І-ІІІ ступенів, де навчаються 280 школярів, дитячий садок на 50 ліжко-місць, Будинок культури, потужна дитяча секція з боксу в ДЮСШ «Авангард» при ФСТ «Україна», сільська бібліотека, два ФАПи, магазини різної форми власності, пилорама, агрофірма «Шипинська земля», що займається вирощуванням хлібів, кукурудзи та свиней, готельно-ресторанний комплекс «Під липами», розважальний комплекс «Раїса СВ», бари та інше. Окрасою села є мурована безкупольна церква Різдва Богородиці 1812 року, збудована коштом впливового поміщика австрійської Буковини Мирона де Костіна – власника Шипинців. Його надгробок знаходиться на подвір’ї церкви, що у 2012 році відзначатиме своє 200-річчя.

Неподалік від церкви збереглися залишки старовинного графського парку з могутніми дубами, каштанами, великою кількістю лікарських рослин та іншими цінними деревними породами, серед якого колись стояла садиба поміщика – фундатора храму. А на краю села знаходиться легендарна гідрологічна перлина – озеро Кругле болото. Згідно з легендою воно не має дна, а на його місці у давні часи існувало поселення, розпусні мешканці якого навіть у Великодній піст справляли забави і пили вино. Через це село разом із його мешканцями поглинуло бездонне озеро. Але хтось вважає, що настане час, коли озеро зникне, а село винирне. Ще в околицях Шипинців є джерела «Чурилівка» і «Кадіб» з чистою слабомінералізованою водою.

Відвідувачів село захоплює своєю чистотою та тишею. Тут є асфальтне покриття і вуличне освітлення. Проте, як зазначає сільський голова Нявчук Василь Корнилович, роботи ще багато.

– За ці півроку не встигли зробити усе, що хотіли. Побудували 4 автобусні зупинки, відремонтували частину дороги асфальтного покриття (ямковий ремонт), частину доріг твердого покриття (гравіювання). Зробили ремонт у підвальному приміщенні Будинку культури. Провели воду до дитячого будинку та Будинку культури. Власними силами ремонтуємо спортивну споруду на стадіоні. Провели вуличне освітлення ще за чотирма напрямками, де взагалі його не було. Наразі у селі освітлення проведено приблизно на 90-95%. Організовано центральне вивезення побутових відходів на центральне сміттєзвалище. Звичайно, як і в кожному селі, є багато проблем, які треба вирішувати. На жаль, наш бюджет нам не дозволяє зробити те, що ми хочемо. Але будемо робити все можливе, щоб люди були задоволені, – повідав він.

За словами голови, планується завершити освітлення тупикових вуличок, продовжити ремонт доріг, аби відповідали рівню сьогодення. Для цього вже завезли щебінь, допомогли у придбанні бітуму. Від великого снігопаду завалився дах котельні, що опалювала приміщення сільської ради. Тож у майбутньому планується відремонтувати це приміщення, де, можливо, відкриють музей.

Також спостерігається нестача місць у дитячому садочку, що торік відкрився на базі Шипинецького ЗНЗ І ступеня. Він розрахований на 50 місць, а у селі – 185 дітей, враховуючи дітей ясельного віку. Тож перед владою ставиться питання про будівництво нового дитячого садочка в центрі села (приблизно на 150 місць).

У глобальних планах – побудова дамби та системи водовідведення у районі кута Луг та Лужан задля попередження можливих паводків. Але для цього будівництва потрібні чималі гроші.


Майбутнє у села є на 100%

Та головне, що дані зрушення помічають і самі мешканці села. Як повідомили Іван Корнійович зі своїм знайомим, за попереднього голови все йшло «самотьоком». «Раніше і не знали, що у нас є голова. А цей голова більше зробив за півроку, ніж попередній за три терміни. На цвинтарі був безлад, а зараз туди освітлення підводять. Навіть цього року він старався полатати поганої якості дороги – гравій посипали, грейдер посилали. А нещодавно День молоді та День села святкували. Були призи, шашлики, ігри, команди з усіх кутів у футбол грали. Було дуже цікаво. До того і не знали про День молоді. Дуже багато нових людей у селі, навіть деякі купують хати з далеких сіл і переїжджають сюди. Він багато заохочує селян, бо, звичайно, кожен мешканець хоче зробити щось для власного села. Майбутнє у села є на сто відсотків, принаймні на ці чотири роки, що він має бути», – поділилися люди.

Кошторис є, але немає коштів

Наразі триває підготовка Шипинецької школи до нового навчального року. Проводяться косметичні ремонти у класах і коридорах, здійснюється заміна системи освітлення у спортивному залі та заміна дверей запасного виходу, що прогнили через вологу.

Як повідомив директор школи Віктор Овідійович Абрамович, це єдина школа у районі, що має басейн (12,5х6,5м), який не функціонує років 10 у зв’язку з певними фінансовими обставинами. Але в результаті зустрічі з головою Кіцманської райдержадміністрації мова вже йде про те, щоб наступного року запрацював басейн.

Є проблема з підвальним приміщенням, де знаходиться тир. Школа свого часу була побудована на насипі, що осідає, і вся вода поступово починає текти у підвал. Відповідно був складений кошторис на влаштування підмосток навколо школи, але все зводиться до того, що немає коштів. Також з дня побудови школи не мінялися вікна. Школа побудована так, що в коридорах із західного боку через кожні 50 сантиметрів стоять вікна, що від дощів почали прогнивати, тим самим зменшуючи теплозбереження під час опалювального сезону.

Проте, незважаючи на всі ці перепони, Віктор Овідійович з оптимізмом дивиться у майбутнє. «Для мене на першому плані стоїть навчально-виховний процес, адже в першу чергу ми повинні виховати громадянина України, а чи буде він великим фізиком, біологом, вже час покаже. І для цього ми зробимо все можливе», – запевнив він.

Зокрема, великою гордістю школи та села є його учні. Серед них учениця 7-го класу Валентина Данилюк – учасниця конкурсу дитячого Євробачення-2009, Іван Страшний – майстер спорту з боксу, Степан Грекул, Максим Крупа – чемпіони України з боксу – вихованці тренера-викладача з боксу Грудея Андрія Миколайовича.

З Шипинцями тісно пов’язані життя та творчість українських поетів і перекладачів Ореста і Омеляна Масікевичів, Міського Іллі Корнійовича – скрипаля-віртуоза, першої скрипки ВІА «Червона рута» та багато інших. Так, свою творчу роботу із Шипинцями поєднав і заслужений працівник культури України Василь Іванович Мошук, який очолює Будинок культури з 2006 року.

На сьогодні у Шипинцях діють 14 гуртків художньої самодіяльності, серед яких чоловічий ансамбль «Не журись», вокальний жіночий ансамбль «Журавка» та славнозвісний народний колектив «Струни серця», що за ці роки побував у Польщі, Румунії, Словенії в рамках фестивалю «Буковинські зустрічі», на 19-річчя незалежності України та День злуки виступали на майдані Незалежності в Києві, на святкуванні 70-річчя Івана Миколайчука. А зараз готуються до спільного концерту з колективом з Едмонтона (Канада), що відбудеться 7 серпня. У планах самого ж Василя Івановича створити літню сцену за сільською радою, відремонтувати Будинок культури та працювати, відроджувати і продовжувати традиції буковинської культури. Підтримаймо ці починання!
Оцінити матеріал:
(2 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення