Понеділок, 13 липня 2020p.

Стрілецький Кут – село без родзинки?

Стрілецький Кут – село без родзинки?

 Продовжуючи вивчення географії Чернівецької області, журналісти «Буковинської правди» завітали у село Стрілецький Кут. На жаль, сільського голови на місці не виявилося, тому складати враження про місцевість довелося зі спілкування з людьми та власних спостережень.


 Неподалік від Чернівців знаходиться село Стрілецький Кут. Погодьтеся, оригінальна назва. За переказом, назву цей населений пункт отримав від браконьєрів, які там мешкали. У цій місцевості жили озброєні люди, дуже влучні стрільці. Населений пункт розташований на правому березі Прута, навпроти Мамаївців, біля дороги Чернівці – Глиниця. Село знаходиться в Кіцманському районі нашої області. У ньому живе більше двох тисяч мешканців. Але, за словами секретаря сільської ради Олени Василівни Малярчук, село Стрілецький Кут – центр сільської ради, до складу якої входять також села Ревно та Бурдей. Тому загальна кількість мешканців усіх трьох населених пунктів складає 3 тисячі 437 мешканців.


 – Молодь переважно вчиться і працює в Чернівцях, оскільки ми живемо дуже близько до міста, – каже пані Олена. – Та й роботи в селі і земель добрих немає. Бачите, яка тут місцевість: горби, підвищена вологість. Одразу, коли ми заїхали у село, мені стало дуже сумно, але ні, радше нудно. Можливо, цьому посприяла дощова погода, а може, й сам Стрілецький Кут, що здався мені населеним пунктом без власного обличчя. Село як село…


 Дороги погані, людей мало, бабусі на зупинці з торбами у надії добратися до міста і бодай щось заробити на власноруч вирощених продуктах. Підходимо до людей і сподіваємося поспілкуватися, але не всі говорять охоче, багато хто щось каже, проте своїх імен називати не хоче. Таке враження, що ці люди нічого не чули ані про своє право вільно висловлювати думки, ані про демократію, ані про свободу слова. Мабуть, просто вони заклопотані… але у нас з моїм колегою склалося враження, що люди бояться говорити, навіть хоча б озвучити свої проблеми та те, чим вони не задоволені у своєму селі. На зупинці нам вдається розговорити жінку-пенсіонерку пані Вікторію (своє прізвище називати буковинка категорично відмовилася): «Клубу у нас немає. Світло хоч би поклали, воно лише є на центральній дорозі. І дороги потрібно зробити по-людськи, адже ми самі платили і цементували дороги, «шутрували» свої вулиці, платили за бензин. А ще у нас у селі вивозять гравій та щебінь: тут такий бізнес місцевих підприємців».


 За натяками пані Вікторії, ми розуміємо, що тут підприємці активно заробляють, вивозячи пісок і гравій з берегів річки Прут. Але, за словами сільського голови Михайла Боднарюка, з яким нам вдалося зв’язатися по телефону, фірма, що вивозить гравій, працює законно, до того ж робить добру справу, оскільки ріка у селі повноводна, тому береги потрібно підсушувати, а з гравієм і піском теж треба щось робити. – У мене багато планів з покращення інфраструктури та розвитку села, – розповів сільський голова. – Ви бачили, що у нас є дві зупинки в центрі села, я планую знайти кошти і збудувати ще дві. Не знаю, правда, коли точно це відбудеться, бо одна зупинка коштує 5 тисяч гривень, а ці гроші потрібно ще десь дістати.


 Щодо освітлення, то ми наразі працюємо над цим. Плануємо провести електроенергію ще на інших трьох вулицях, не лише на центральний. А про дороги, то це не лише до мене запитання, бо нам мають виділити кошти централізовано. Я вже цікавився на рівні адміністрації, коли нам виділять гроші на будівництво центральної дороги, але відповіді поки що не отримав. Потрібно зробити проектну документацію та скласти кошторис цих робіт.


 Також Михайло Дмитрович поділився своїми хорошими новинами: «Ми організували у селі вивіз сміття: тепер двічі на місяць у три наші населені пункти приїздить машина, що забирає сміття у людей і звозить на центральне сміттєзвалище. Створене нами сільське комунальне підприємство бере з людей за вивіз сміття та проведення електрики по 10 гривень на місяць». Як виявилося, в селі не всі люди підключені до газопостачання, бо не усі мають кошти, щоб провести собі обладнання та підключитися. А також у селі давно немає клубу. Але новообраний сільський голова чомусь залишив після розмови позитивне враження. На хвильку здалося: якщо в селі є така активна людина, то там згодом буде і клуб, і відремонтовані дороги. Треба лише дати час новому голові себе проявити. Вирішуємо повірити у нього та дати кредит довіри, а наступного року перевірити виконання його обіцянок.


 Оскільки погода була не дуже сприятливою для прогулянки селом, то довелося розпитати людей ще й про те, що ж цікавого можна побачити і почути в Стрілецькому Куті. З’ясувалося, що в селі є навіть свій невеликий музей, точніше кімната-музей «Берегиня». Тут зберігається давній буковинський одяг, якому від 100-а до 350-ти років, та інші старі побутові речі: невеличкий макет старенького буковинського подвір’я та солом’яної стріхи. В селі також діє Свято-Миколаївська церква, є пошта, медичний заклад, загальноосвітній навчальний заклад і бібліотека. Основне населення – українці. Мешканці села в основному займаються землеробством і тваринництвом, підприємницькою діяльністю та працюють у різних закладах.


 По дорозі ми зустріли молоду жінку Оксану, яка розповіла, що в селі є садочок, місць дітям вистачає, а її донька пішла у перший клас. Сільський голова підтвердив, що класи у школі та групи у садочку повні, але прикро, що цього року у школі немає випускників.

– Моя дружина працювала директором школи, а зараз працює вчителем української мови. Від неї я дізнався, що цього року у нас немає одинадцятого класу, – каже Михайло Боднарюк. – Це, мабуть, через перехід на 12-річну форму навчання. Але навряд чи відсутність 11-го класу – це найбільша проблема села.


 Однією з нагальних проблем, за словами начальника Управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Бориса Баглея, є стихійні сміттєзвалища у водоохоронній зоні ріки Прут, що розміщені в селах Стрілецький Кут, Бурдей, Глиниця Кіцманського району. А при виникненні паводків річка виносить сміття на орні землі. Про це нещодавно розповів Борис Баглей журналістці однієї місцевої газети. Тож, не дивлячись на позитивний настрій сільського голови, проблему сміття йому потрібно буде вирішувати.


 Підсумовуючи все побачене та вищесказане для себе, я роблю висновок про те, що Стрілецький Кут, як і багато інших сіл Буковини, немає особливих досягнень і власного обличчя не лише через сільського голову та людей, які там живуть, хоча оточення дуже багато значить. Саме суспільство виховує або знищує потенційних лідерів, активних, цікавих і цілеспрямованих людей, які творять яскраву сучасність. Проблема в іншому – у підході нашої влади до розвитку місцевих і селищних рад, ставлення до регіонів і районів у державі в цілому, коли центром активного життя та розвитку вважається лише столиця або обласні центри. А найголовніше те, що обличчям будь-якого місця є люди, але коли вони байдужі одне до одного та до себе, то перетворюються на «сіру масу» і створюють навколо себе таке ж бліде оточення та сьогодення.

Оцінити матеріал:
(2 голосів)

Коментарі


Оцінити коментар! +1 Оксана
Таке відчуття, що взяли статтю про Приппять і вліпили назву Стрілецький Кут, запрошуємо на повторне відвідування с.Стрілецький Кут!!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Оцінити коментар! +4 яна
Так ви відвідайте Стр.Кут улітку,коли тепло та гарна сонячна погода.Навіть Києв в погану погоду здається похмурим та не привабливим.
Що стосовно гравію та піску -так фірма то можливо і існує,але поза фірмою скільки вивозять?!кожен день...і вода у людей у криниця пропадає через це! І хай вам наш голова не говорить що він зробив та зробить,бо він на посаді не перший раз і ніх.я не робить...
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення