Субота, 19 жовтня 2019p.

Хто заробляє на тендерах?

Хто заробляє на тендерах?

 Щорічно в сфері державних закупівель України відбуваються суттєві законодавчі реформи. У зв’язку з підписанням Президентом Закону № 3681-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про державні закупівлі» з другого жовтня поточного року набрав чинності новий текст Закону України від 01.06.2010 № 2289-VI. Що він нам дає? Деякі фахівці вважають, що – нічого нового, а інші кажуть, що в Україні створюються умови для ще більш непрозорих процедур проведення тендерів.


 Як відомо, тендери проводять у закритому середовищі спеціально призначеною для цього комісією в окремих підрозділах органів державної влади і місцевого самоврядування. Тому люди, які потрапили в комісії, однозначно можуть користуватися своєю владою в середині комісії та впливати на її рішення. Мало хто розуміється на тому, як саме організовують тендери та конкурси. Тим більше, що інформацію деякі чиновники не хочуть надавати навіть журналістам. Заступник начальника Головного управління економіки ОДА Володимир Гавриш повідомив, що не може прокоментувати нам жодну інформацію, що стосується тендерів. «Ми не маємо на це права, – сказав у телефонній розмові пан Володимир. – Уся інформація, що Вас цікавить, є у Міністерстві економіки України, це їхня компетенція».


 А от народний депутат України IІ, IIІ та ІV скликань Георгій Манчуленко погодився висловити нам свої думки про те, чи прозоро відбуваються тендери на Буковині: «Досить гострою проблемою у Чернівецькій області є організація пасажирських перевезень. Я не торкаюся шкільних перевезень, а щодо організації пасажирських перевезень дуже багато нарікань з боку багатьох перевізників, тому що там, де замовником виступає ОДА, на жаль, часто-густо мають місце зловживання. Це прикро. Думаю, що принаймні голова ОДА має бути зацікавлений, щоб ця пляма не падала на нього, особливо в світлі того, що Президент України закликає «корупцію каленим залізом викорінювати». Викорінюйте! Адже у Вас під боком люди, які беруть участь у цьому, перебуваючи на тих чи інших посадах у ОДА. І це треба починати з себе, найбільше зловживань по тендерах, я вважаю, у сфері пасажирських автоперевезень».


 З Георгієм Манчуленком не погоджується начальник обласного управління інфраструктури та туризму Дмитро Павел, який не вважає, що адміністрація спекулює на конкурсах серед обласних перевізників. «Не згодний з таким твердженням, адже для проведення конкурсів була введена балова система, – коментує Дмитро Павел. – І перемога залежить від того, хто з перевізників отримав найвищий бал. Усе оцінюється за балами: технічна підготовка транспортних засобів, наскільки вони порушують правила дорожнього руху і таке інше. Є ряд контролюючих органів (це і Державтоінспекція, і транспортна інспекція), за рекомендаціями яких ми й обираємо перевізників для обласних маршрутів. Є навіть такі маршрути, де самі ж перевізники не дуже хочуть працювати».


 Що ж, можливо, Дмитро Павел не чув про те, що на початку серпня прокуратура Чернівецької області порушила кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (одержання хабара) стосовно директора ДП «Чернівецький навчально-координаційний центр з питань організації автомобільного транспорту» при Міністерстві транспорту України. Про це повідомляла прес-служба прокуратури Чернівецької області. Слідчим прокуратури спільно з працівниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у ході перевірки в області було встановлено, що директор вимагав і одержав хабар від керівника однієї з фірм-перевізників за прийняття рішення про визнання її переможцем конкурсу. Перевізник дав хабара в сумі 8 тис. доларів США для здійснення пасажирських перевезень автобусами за маршрутом Сторожинець-Чернівці-Сторожинець. Під час передачі грошей чиновник був затриманий з наявним. Свою вину під час допиту він визнав.


 Але зловживання можуть стосуватися не лише перевезень, адже конкурси та тендери проводять у різних сферах, наприклад щодо будівництва доріг чи реконструкції мостів. Розповідає Георгій Манчуленко: «Я багато їздив у службових справах Україною і таких поганих доріг, як у Чернівцях, на жаль, не зустрічав у жодному іншому обласному центрі. Це прикро, оскільки громадяни сплачують спеціальні податки, що використовуються для того, щоб підтримувати в належному стані дороги. Куди потім ті кошти діваються, мають дослідити правоохоронці. Ремонт доріг – досить специфічна справа: там є такі операції, які достатньо важко проконтролювати, під це списуються дуже великі гроші, і реально такі роботи можуть бути невиконані. Навіщо тоді одні і ті самі вулиці по два-три рази ремонтувати, якщо досі є такі маршрути, по яких пройти неможливо?».


 – На жаль, дуже часто виграє тендер те підприємство, що надає меншу ціну на послуги, а не те, яке зробить роботу якісно, – каже Ярослав Кушнірик, заступник директора департаменту ЖКГ міської ради. – У тендері основне – менша ціна, і вже потім ставлять питання про якість. Саме тому так і відбувається, що не виходить за невеликі гроші щось якісно зробити. А це, я вважаю, неправильно. Спочатку треба враховувати складові частини, наприклад, того ж асфальтно-бетонного покриття і гарантійний термін, тобто не тільки ціна важлива, а роблять навпаки – лише тоді, коли влаштовує закладена в тендер ціна, обирають фірму. Ця шкала тендерних процедур вибудована неправильно, бо якщо хочуть зробити дешевшою ціну і воно менше служить, то, на мою думку, краще заплатити на 10% більше, щоб прослужило в два рази довше.


 За словами Володимира Бешлея, депутата міськради, начальника відділу Чернівецького обласного відділення Антимонопольного комітету України, який був у 2009 році автором рішення про Реєстр недобросовісних учасників конкурсів, у нечесності проведення тендерів винні навіть не українські закони, а відсутність конкурентного середовища. «Антимонопольний комітет часто викриває тендерні змови у галузі харчування в загальноосвітніх навчальних закладах та інших сферах. Думаю, тут є монополія через те, що не вистачає гідної конкуренції і немає широкого вибору підприємств, які надають ці послуги. Тому в конкурсах є зловживання, коли хтось може впливати на рішення комісії», – каже Володимир Бешлей.


 А от Георгій Манчуленко вважає, що «тендерна мафія» є потужною у всій Україні і це загальнодержавна проблема. «Звісно, «тендерна мафія» є потужною у всій Україні, якої б це сфери не торкалося, – чи це пасажирські перевезення, чи проведення будівельних, ремонтних робіт, – каже пан Манчуленко. – А зараз модною стала взагалі закупівля в одного замовника, оскільки посилаються на таку причину, що мало часу для реалізації тендера. Є випадок на Донеччині, де туалети закуповували за ціною понад 50 тисяч американських доларів. Що це за багате суспільство, що може собі таке дозволити?!»


 «Ухвалений закон про тендерні процедури, на думку фракції Партії регіонів, готувався під міжнародні норми. Проте навіть побіжне ознайомлення з новими змінами переконує у зворотному. Фактично узаконюються умови для повної закритості тендерів», – про це, аналізуючи положення нового закону про тендери, який був ухвалений Верховною Радою України 17 травня, що проголосувала за затвердження в цілому Закону «Про внесення змін до деяких актів України з питань держзакупівель», пише у своїй статті політолог Петро Олещук. Він вважає, що все інформування громадськості про тендерні закупівлі зводиться лише до оприлюднення результатів, які самі по собі не означають нічого. Але сама ідеологія тендерів передбачає максимальну прозорість, інакше проводити будь-який конкурс немає сенсу. А й справді, навіщо тоді взагалі існують такі конкурси? Тож доступність подібних даних, які, на відміну від будь-яких звинувачень опозиції, створюють об’єктивну картину та певний дискомфорт для влади, потрібна. Відповідно тепер Україні слід очікувати: напливу непрозорих закупівель у державному секторі; суттєвого перерозподілу бюджетних коштів через механізми закупівель; появи цілої мережі «офіційних постачальників», через які і вибудовуватиме держава зв’язки із зовнішнім світом. За таких умов будь-яке антикорупційне законодавство втрачає найменший сенс. Нагадаємо, що стаття 10 Закону «Про оприлюднення інформації про закупівлі» автоматично мінімізувала доступ до інформації про тендери. Процедура державних закупівель стає більш утаємниченою, а отже, майже усувається можливість з’ясувати ймовірність змови або корупційних дій та оскаржити тендерну процедуру в разі її незаконності.


 «Закон фактично не змінився, – вважає Оксана Воробець, начальник відділу з питань державних закупівель міської ради. – Навпаки, до нас приходять інформаційні запити, ми постійно надаємо коментарі і відповіді усім, хто бажає отримати якусь інформацію». Найбільше Оксану Воробець дивує те, що новий закон передбачає проведення тендерів у сфері надання комунальних послуг. Але як це можливо на Буковині, де у сфері комунальних послуг існує жорстка монополія і майже відсутня будь-яка конкуренція, пані Воробець не розуміє.


 Тож, підсумовуючи все вищесказане, бачимо, що ситуація з проведенням тендерів у області не може змінитися, поки не буде вдосконалене законодавство в цій галузі. А воно зміниться лише тоді, коли в Україні з’явиться повноцінне, свідоме та самодостатнє суспільство. Суспільство, яке зможе розвивати бізнес, створювати робочі місця та розвивати конкурентоспроможне підприємницьке середовище, що гідно змагатиметься на ринку послуг без хабарів і корупції та не дасть на собі заробити жодному чиновнику.

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення