Моя знайома Олеся в цивільному шлюбі живе вже п’ятий рік. Її хлопець неодноразово пропонував одружитися, проте вона поки що вагається. Бо попередній законний союз був для неї невдалим: колишній чоловік через якийсь час після весілля почав її страшенно ревнувати, влаштовував скандали з побиттями, до того ж ще й пиячив. Вона ледь розлучилася. Після пережитого стресу про законний шлюб не хоче й чути. І як не вмовляє цивільний чоловік, Олеся боїться повторення негативного досвіду…
Сьогодні подібних пар чимало. Щодо «генеральної репетиції сімейного життя» думки різняться, особливо негативно до цього явища ставиться старше покоління. Спробуймо з’ясувати усі «за» та «проти» цивільного шлюбу.
До речі, «спільне проживання» зародилося в XVI столітті в Нідерландах. Люди різних віросповідань не могли укласти церковний шлюб, тому їхні стосунки узаконював муніципальний орган. У нашій країні «мода» на цивільний шлюб з’явилася після революції 1917 року, коли церква відділилася від держави.
Думки психологів
У психологів своя точка зору щодо шлюбу «на пташиних правах». Проте сходяться вони на тому, що в такому союзі одна половинка все-таки страждає, найчастіше – жінки.
– Історично шлюб почав визнаватися та підкріплюватися священиками, коли була заборона на полігамію (понад два партнери), – розповідає Альона Вікторівна Галичанська, кандидат психологічних наук, асистент кафедри практичної психології. – Ще в середні віки жили спільно. Сучасний незареєстрований шлюб не має чітких табу. Партнери вільні у всьому: сьогодні – з тобою, завтра – з іншою (іншим). З іншого боку, дуже рідко двох людей у цивільному шлюбі влаштовує така позиція. Найчастіше один хоче такої свободи, а інший на неї погоджується через те, що кохає другу половинку і боїться її втратити. Одній половинці, якій потрібна свобода, нічим це не загрожує, а інша половинка отримує невроз. Якщо це жінка, то вона боїться завагітніти, тому що не знає, чим цей союз обернеться для неї. Вільний шлюб повинен базуватися на внутрішній дорослості, впевненості, відповідальності за свої вчинки.
Практичний психолог Любов Пашкевич вважає, що підсвідомо жінку, на відміну від чоловіка, стосунки «на пташиних правах» мало влаштовують: «Часто цивільний шлюб виправдовують тим, що реєстрація в РАЦСі – порожня формальність, просто штамп у паспорті, спільне прізвище. Проте найперше жінка прагне до визначеності у стосунках. Коли вони не розриваються й не розвиваються, виникає стан постійного невдоволення, близького до депресії. Тому важливо, якщо є кохання, берегти його й закріплювати стосунки шлюбним союзом, адже тільки тоді виникає приналежність одне одному як чоловіка та дружини, почуття відповідальності одне за одного й одного перед одним. Якщо ж цивільний шлюб затягується, то це ознака якихось страхів одного з партнерів, а іноді й обох, які виходять із минулого досвіду: невдалий попередній шлюб, чи, можливо, батьківські сім’ї «молодят» пройшли через розлучення, чи цивільне подружжя виховувалося в авторитарних родинах».
У даному разі допомога психолога може сприяти створенню справжньої сім’ї. До речі, за оцінками психологів, пари, які прожили кілька років у цивільному шлюбі, сваряться частіше за офіційне подружжя. Тому що жінка, не задоволена своїм статусом, провокує конфлікт і починає з’ясування стосунків. А союз не може бути щасливим, якщо одна з половинок страждає. Інша річ, коли партнери хочуть оформити стосунки, але з об’єктивних причин не можуть цього зробити. Позитивним моментом може бути те, що цивільний шлюб – це можливість перевірити свої почуття, примірити на себе роль дружини й чоловіка, впорядкувати сексуальне життя.
Що каже церква?
Церква засуджує цивільний шлюб, тому що пара живе задля свого задоволення, нехтуючи законом. Священик Володимир (Ганасевич) каже: «Церква вважає, що це вільні стосунки, розпуста. Тому що шлюб благословляє сім’ю для народження дітей. Цивільний шлюб існує для того, щоб випробувати відносини. Церква це не сприймає, адже ті, хто живуть у цивільному шлюбі, не збираються народжувати дітей».
Церква ще може визнати, якщо люди, живучи вільними стосунками, дають обіцянку одне одному, що залишаться разом. Але в такому шлюбі не бажано народжувати дітей: їх не будуть хрестити доти, доки люди не повінчаються, бо немає благословення на це.
До цивільного шлюбу ставиться негативно і голова громади «Русь-Тиверці» Володимир Маланчук: «Саме слово «вінчання» походить від слова «вінок». Коли молода жінка вінчається, їй на голову за звичаєм кладуть вінок з калини. Я за те, щоб шлюби реєстрували, тому що неорганізовані стосунки між людьми руйнують звичаї, яких ми повинні дотримуватися».
«За» та «проти» штампа в паспорті
Кожна дівчина ще з дитинства мріє одягнути весільну сукню та побувати в ролі нареченої. Для чоловіка найчастіше штамп у паспорті – формальність. Зазвичай перший крок до спільного життя роблять чоловіки, але не поспішають реєструвати стосунки. Ті, хто живе цивільним шлюбом, стверджують, що треба спочатку пожити, щоб дізнатися, як у побуті з іншим. Але у цій ситуації є дві сторони: якщо все добре, то є шанси, що шлюб відбудеться, а якщо стосунки перетворюються на звичку, то і про весілля забувають…
Важливо напередодні спільного «цивільного» життя все ж таки молодятам відверто поговорити щодо майбутнього та вирішити, до чого кожен прагне, – бути тимчасово разом чи на все життя.
