Понеділок, 23 квітня 2018p.

Чому держава не цінує талановитих спортсменів?

 Кожна людина у світі мріє про втілення мрій, досягнення певних висот. На теренах спорту це, як правило, бажання перемогти у міських змаганнях, пізніше – стати кращим в області, Україні, Європі, світі. З певною періодичністю по всій Україні відкриваються нові спортивні зірочки. На Буковині теж з’явилася перспективна спортсменка, але їй ще не приділяють належної уваги з боку держави. Це Анна Беженар, яку Міжнародна федерація асоційованих видів боротьби FILA визнала кращою спортсменкою 2011 року.

А все почалося 10 років тому, коли Анна під впливом своїх телекумирів вирішила навчитись самообороні. Спочатку це був рукопашний бій, а потім вона прийшла до Чернівецької обласної федерації панкратіону. За її словами, у панкратіоні були кращі і простіші правила, тож і виступати було легше. «Спочатку мама була не проти, але до першої серйозної травми. Окрім того, мама хвилювалася, щоб я не була схожою на хлопця з великими м’язами, тому вони разом з тіткою відмовляли мене цілий рік. Проте у підсумку були вимушені змиритися з моїм рішенням», – розповідає вона.

Десять років дівчина тренується під керівництвом голови обласної федерації Ігоря Наконечного, який вже став для неї другими татом і мамою. Анна каже: «У мене тоді був перехідний вік, і він відкрив для мене спорт, дав мені можливість тренуватися. Він класний! Зрозуміло, мені доводилося жертвувати власним часом. Замість того, щоб іти в кіно або просто прогулятися з подругами, я йшла на тренування. А після тренування, як правило, вже нічого не хочеться, лише швидше прийняти душ і лягти відпочивати. Тож заради спорту часом доводилося жертвувати різними розвагами. А згодом спорт став для мене ніби наркотиком. У випадку хвороби я швидко відчувала його нестачу, особливо відчуття адреналіну, який був рівноцінний стрибку з парашутом. Звичайно, на тренуваннях відчуття адреналіну було мінімальне, а от під час змагань…

Також нелегко було поєднувати тренування з навчанням. Дев’ятий клас я погано закінчила. На першому місці у мене були тренування. Десятий та одинадцятий класи закінчила краще, чого від себе і сама певною мірою не очікувала (сміється – авт.). Потім було здобуття спеціальності «бухгалтер» в училищі №15, а далі – навчання на програміста в індустріальному коледжі. Правда, цього разу я вже вчилася заочно. Часом доводилося пропускати заняття, а іноді навіть переносити екзамени у зв’язку з підготовкою до важливих змагань. Зате однокласники та одногрупники не пробували зі мною жартувати, бо знали, що я можу постояти за себе (сміється – авт.).вистачало просто погляду, а іноді все ж таки доводилося проявляти силу, аби постояти за себе чи інших.

Як не дивно, дівчата та подруги схвалювали моє захоплення та підтримували мене. Правда, зараз вони дещо хвилюються за мене, адже сьогодні спорт навряд чи кого зможе прогодувати. Час від часу обговорюємо тему, що варто шукати якусь додаткову роботу або йти у професіонали. З іншого боку, бої без правил ще небезпечніші». За словами Анни, там один удар може відіграти велику роль не лише у поєдинку, але й у всьому житті.

Але вона не думає про погане і продовжує тренуватися. Більше того, у свої 23 роки Анна вже завоювала усе, що було можливо. Вона перемогла на Кубку України з панкратіону в Донецьку, на відбірному чемпіонаті Європи в м. Южне Одеської обл., чемпіонаті світу в Белграді (Сербія), фіналі Кубка світу у Тамаши (Угорщина), а в кінці листопада – на чемпіонаті України з панкратіону в м. Кіровоград, де завоювала 4 перших місця в усіх розділах панкратіону. За цей рік вона перемогла на усіх змаганнях і стала кращою спортсменкою року з панкратіону. Загалом цього року вона здобула близько тринадцяти золотих медалей.

Звичайно, на шляху до перемог було безліч травм, що і сьогодні про себе нагадують. Це зламаний ніс, зірвані зв’язки колін і ліктів, переломи та інше. За відсутності дівчат її спаринг-партнерами були хлопці, як правило, важчі на 10-20 кілограмів. Та, незважаючи на усе це, у дівчини є бажання виступати надалі та не зупинятися на досягнутому. А головне – зовсім не шкодує про зроблений вибір. На сьогодні її основним завданням є втримання на вершині айсберга, до вершини якого вона йшла довгі роки. Наступного року знайдеться не одна суперниця, яка захоче посунути її з позиції лідера, адже конкуренція щороку зростає. Ще Анна хоче спробувати себе у професійних боях без правил.

На її думку, основним та єдиним негативним фактором є слабка підтримка спорту з боку держави. «Нас ніхто не цінить! Залишаються лише справжні фанати та ентузіасти. Але занадто часто ті, хто вже досяг певних результатів, все одно залишають спорт. Вони розуміють, що спорт їх не прогодує. Тому кожен викручується як може, а тренерам доводиться оббивати пороги різних людей, аби знайти гроші на поїздку спортсменів. Наразі нашим основним спонсором є фірма «Рома», за підтримки якої наші спортсмени отримують нагоду потрапити на змагання. Мені трохи легше, адже тренер мене підтримує. Раніше він покривав половину витрат на дорогу, а половину – мої батьки. Зараз я вже сама заробляю гроші.

Потроху пробую себе в якості інструктора з панкратіону – треную хлопців. Але, враховуючи сьогоднішні ціни, підробляю охоронцем у нічному магазині. Досить часто доводиться витрачати одну-дві зарплати на екіпірування, що з часом зношується. А що вже казати про інші блага?! Тож я розумію, що з часом залишу спорт. У майбутньому хотілося б присвятити себе тренерській і суддівській кар’єрі. Одного разу в Угорщині мене вже просили допомогти у суддівстві. Можливо, я б навіть погодилася стати вчителем фізкультури, враховуючи фізичний розвиток сьогоднішніх дітей. Але сьогодні залишаюся відданою панкратіону», – поділилася дівчина. 

Наразі Анна потроху готується до наступних змагань і відпрацьовує навики в інших розділах панкратіону, де є серйозна конкуренція. Це так званий різновид боротьби у панкратіоні No-Gi grappling та Gi grappling. А у розділах Agon та Combat Grappling, де можна застосовувати ударну техніку, їй поки що немає рівних. Довідка Панкратіон – це відроджений стародавній олімпійський вид єдиноборства. Слово «панкратіон» (грец. pan – «все»; грец. kratos – «сила, міць») походить від назви бойового мистецтва, вперше включеного до програми Олімпійських ігор Давньої Греції в 648 році до нашої ери. 

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення