Середа, 22 листопада 2017p.

На Андрія буковинські хлопці роблять збитки, а дівчата ворожать

Наближається одне з найтаємніших і найцікавіших грудневих свят – Андрія Первозваного. З давніх-давен у ніч на 13 грудня збиралася молодь: хлопці бешкетували, а дівчата вдавалися до ворожіння у вигляді ігор та обрядів. Вважають, що апостол Андрій – покровитель шлюбу та чоловічого начала.

Антоній Мойсей, член Буковинського етнографічного товариства, досліджував звичаї та традиції Андріївського свята. «Обряди цього дня по всій Чернівецькій області подібні», – каже Антоній Аркадійович.

У місті на Андрія дівчата менше ворожать, частіше на вечорниці збираються у буковинських селах. Незаміжні дівчата Андріївської ночі намагаються дізнатися про свою долю: чи будуть ще дівувати, чи вийдуть заміж. Спочатку вгадували долю найстаршій дівчині у сім’ї…

Про те, як святкували в місті та в кожному районі нашої області, розповідають жителі буковинських сіл.

 

 

 

 

                                                   Не так-то й легко вкрасти хвіртку 

Свято зимового Андрія жваво та весело відзначає й молодь Глибоччини. Жителька села Чагор Ольга Пруська розповідає: «Дівчата збираються у великій хаті та проводять обряд ворожіння. Пам’ятаю одне ворожіння з тарілками та сірниками. На тарілку з водою клали два сірники: один символізував дівчину, інший – хлопця. За подихом сірники повинні зійтися, якщо зійшлися, то це було добрим знаком, адже дівчина буде в парі».

У ніч на Андрія хлопці мають велике роздолля, це єдина ніч у році, коли вони можуть бешкетувати, робити шкоду, і їм за це нічого не буде, адже хлопцям дівчата вибачать. Ольга Лазарівна розповіла й про один із найпоширеніших на Буковині обрядів, коли хлопці знімали хвіртки і доводилося знаходити їх біля річки: «Якщо хлопці дівчину поважали, то недалеко ховали хвіртку, а якщо хотіли нашкодити, то відносили на край села. Дівчата та батьки не ображалися, тому що знали: якщо в дівчини вкрадуть хвіртку, то швидше вийде заміж». А ось хлопець, який хотів одружитися з дівчиною, повинен був стежити за тим, щоб інші хлопці хвіртку його дівчини не вкрали. Часи змінилися, хвіртки вже не дерев’яні, тому не так-то й легко їх зняти з петель. Проте примудряються знімати навіть браму…

                                                          У хліву повинна зарохкати свиня 

На Сторожинеччині найперше звертали увагу на хати, де жили хлопці на ім’я Андрій. Мешканка села Кам’яна Віра Тулюлюк розповідає, що в 1940-х роках до тих хат йшло багато молоді, співаючи та обнімаючи один одного за плечі, з квітами та подарунками. Збираючись у хаті Андрія, вони ворожили. А жителька села Домка Гидора згадує, що дівчата із заплющеними очима кидали чобіт за ворота: куди вказував носок, у тому напрямі й мала очікувати нареченого дівчина, але якщо чобіт падав підошвою догори, то не судилося дівчині вийти заміж. Хлопці були хитрі, знаючи, що дівчата так ворожать, стежили за тим, щоб швидше за них знайти чобіт і заховати його. Дівчатам довго доводилося шукати чоботи.

Старожили розповіли і про свині. Дівчина тихенько підходили до хліву й називала імена хлопців. Звичайно, спочатку називала того, кого любила. Якщо у відповідь свиня рохкала, то дівчині судилося вийти заміж; якщо ж мовчала, то не судилося. Але всім відомо, що свині реагують на людський голос, тому завжди рохкали, чуючи якісь звуки.

                                  Ім’я майбутнього чоловіка знаходили у пампушках 

У Кіцманському районі на Андрія проводять вечорниці. Мешканка смт Лужани Наталія Савка розповідає, що молодь зустрічається в ніч на Андрія в бібліотеці, де спочатку розповідають, як ворожити, а потім і ворожать. «До свята одна зі старших дівчат пече калач, а потім дівчата, котрі збираються разом, відламують шматочки. Котра з дівчат відламувала більший, та мала вийти заміж найшвидше.

Ще одне ворожіння: дівчата готують пампушки і всередину кладуть папір з ім’ям. Пампушки кладуть у велику миску, і кожна з присутніх дівчат вибирає одну: яке ім’я в пампушці попадеться, так іменуватимуть і майбутнього чоловіка.

                                                      Наречений у дзеркалі

На Заставнівщині традиції святкування Андрія збереглися і до сьогодні. Жителька села Веренчанка Марія Костриба пригадує, що раніше, в 1950-х роках, цього дня співали та влаштовували танці, а в ніч на Андрія збиралися та ворожили. «Дівчата долю вгадували на дзеркалі, – каже Марія Дмитрівна. – Не кожна могла наважитися ворожити на дзеркалі, адже повинна бути сила волі й сміливість, щоб не боятися й довести до завершення цей обряд ворожіння. Тож потрібно бути одній у кімнаті, запалити дві свічки та із заплющеними очима промовляти замовляння, запитуючи у дзеркала про свою долю. Після чого розплющити очі та у дзеркалі подивитися на свого нареченого. Хто з’явиться у дзеркалі, той і є майбутнім чоловіком. Якщо ж нічого не було видно у дзеркалі, це означало, що наречений ще десь блукає». Звичайно, якщо дівчина вірить у ворожіння, то, може, і побачить когось у дзеркалі…

                                                     Що обереш – те й будеш мати

Ірині Тарасовій, яка проживає на Сокирянщині, одного разу пощастило побувати на справжніх Андріївських вечорницях. «У нашому районі дівчата також ворожать, – розповідає Ірина Прокопівна. – Одне із ворожінь таке: дівчата в одну тарілку наливають воду, в іншу кладуть обручку, а в третю – стрічку. Накривають тарілки і підводять дівчат. Кожна вибирає собі тарілку. Якщо обрала воду, то наступного року буде плаксивою, обручку – вийде заміж, стрічку – буде дівочити».

                                                  Собака обирає, хто перший заміж вийде

У гірських Вижницькому та Путильському районах традиції святкування Андрія подібні. «Великих свят на Андрія не проводимо, – каже мешканка села Мигове Вижницького району Орися Козубовська, – але дівчата ворожать. Збираються разом, варять вареники, кладуть на землю біля порога та запускають голодного собаку. Чий перший вареник собака з’їсть, та дівчина перша мусила вийти заміж. Недобре вважається, коли собака надкусить і залишить вареник…».

Антоній Мойсей додає: «Аби дізнатися, яким буде майбутній чоловік, готують миску з водою, набраною з криниці, миску із зерном і люстерце. До хати «запрошують» півня і дивляться, до чого перше він підійде. Якщо до миски з водою, то майбутній чоловік буде п’яницею, до миски із зерном – господарем, а якщо до дзеркальця, то чоловік буде самозакоханий».

P.S. Народний культ апостола Андрія, як і обрядовість його дня, серед народів Буковини практично не пов’язані з діяннями і постаттю євангельського персонажа, учня і сподвижника Христа. Проте це свято чудово поєднало в собі християнські церковні й народні обрядові традиції. Тож гарного свята і чудового настрою! 

Оцінити матеріал:
(4 голосів)


??????, ???????, ????????...

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити


Нові блоги

Опитування

Які політичні партії ви підтримуєте?
БПП Солідарність - 0%
Фронт Змін - 2.3%
Батьківщина - 9.3%
Самопоміч - 16.3%
Радикальна партія - 0%
Свобода - 9.3%
Опозиційний блок - 2.3%
Наш край - 0%
Народний контроль - 0%
Рух нових сил - 0%
ДемАльянс - 0%
Громадянська позиція - 0%
Інші партії - 4.7%
Не підтримую жодної партії - 55.8%
Всього голосів: 43

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення