Середа, 22 листопада 2017p.

Святкуємо католицьке Різдво: історія однієї родини

Католики святкують Різдво 25 грудня, як і більшість християн в Європі. Щоправда, одні святкують народження Христа за юліанським, інші – за григоріанським календарем. Розбіжності календарів спричиняють різні дати святкувань, але сутність і дух Різдва залишаються завжди незмінними.

Протягом історії християни східного і західного обрядів, які належали до різних національностей, в Україні обмінювалися своїми звичаями. Деякі так увійшли у наше святкування, що сьогодні католик латинського обряду в Україні не уявляє собі Різдва без куті, як і важко уявити Різдво в домівках християн східного обряду без ялинки. Отже, найважливішою особливістю святкування Різдва католиками латинського обряду в Україні є те, що, в порівнянні з католиками інших країн, наші вірні збагачені тією культурною і релігійною спадщиною, яка впродовж віків випрацювана українським народом разом з християнами різних конфесій, обрядів, національностей. Усі звичаї можна спостерігати й на Буковині – краї, який завжди був толерантним до інших культур.

«Моя бабуся родом з Герцаївського району, де завжди святкували Різдво 25 грудня за новим стилем календаря, – розповідає чернівчанка Арина Вовк. – Тому я з бабусею і мамою звикла святкувати Різдво 25 грудня, як і весь Герцаївський район. А 7 січня Різдво святкує моя бабуся зі Львова. Святкувати Різдво двічі – це для мене данина пам’яті дитячим рокам, коли радісно було відзначати якомога більше свят. Щодо традицій, то вони майже не відрізняються. Так само усі сідають за стіл, ставлять на стіл 12 пісних страв. Піст триває 40 днів. Різниця в процесі підготовки до свята. Наприклад, у Герцаївському районі священик вдень 24 січня ходить по хатах і святить їжу, яка буде споживатись увечері. А в бабусі на Львівщині трішки інакше все відбувалося: приходив церковний хор увечері, вже після того, як встали з-за столу всі після Святої вечері; хор обходив всіх у селі господарів, колядували і всім бажали щастя. Усі виходили з хат і приєднувалися до хору. Тож той, хто жив на околиці села, міг побачити у своєму дворі майже всіх односельців. А от у Герці колядують лише діти. Традиція залишати вільне місце за столом та прибори для духів померлих предків є і там, і там. Єдина цікава відмінність, що я не спостерігала тут, але яка є у бабусі на Львівщині, коли збирається брудний посуд – виделки, ложки, ножі – вони зв’язуються всі докупи, аби череда вкупі трималася».

Вечір 24 грудня не схожий на інші: він має винятково піднесений характер. Цього вечора вся родина намагається зібратися за столом на святковій вечері. «Вігілія» з латинської означає очікування. На українських землях традиційною різдвяною стравою стала кутя – варена пшениця з медом. Пшениця є символом вічності, бо її зерно щороку оживає. А мед – символ вічного щастя святих у небі. Деякі автори вважають, що кутя – це залишок давніх братолюбних столів, які влаштовували у дні смерті мучеників або померлих. Кожний регіон, навіть кожний дім мають свої рецепти приготування куті. Крім того, на столі з’являється багата вечеря, що традиційно складається з 12 страв. Це символ 12 місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку, та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення. Римо-католицька церква не наказує, щоб вечеря була пісна, проте ця традиція на наших землях вже віками вписана у Святвечір, тому варто було б її зберігати.

Оскільки в подіях Різдва Христового свою роль відіграли тварини – Ісус народився у хліві серед худоби, тому у вігілійну вечерю вся домашня худоба також отримує вдосталь запашної їжі. Так радість Христового Різдва поширюється на всю природу.

Існує й обряд ламання облатки. Облатка (польською мовою – «оплатек») – це прісний хліб, яким під час вігілійної вечері діляться її учасники. Відбувається це таким чином: з появою вечірньої зірки вся родина збирається довкола святкового столу; при світлі свічок усі співають якусь колядку, потім моляться перед їжею, і голова родини складає усім святкові побажання. Після цього члени родини складають побажання один одному. При цьому один в одного відломлюють шматочок облатки. Взаємне ділення хлібом є виразом примирення та любові. За святковим столом залишається одне вільне місце. На тарілку кладеться облатка. У цьому жесті можна побачити зв’язок з очікуванням Месії під час пасхального седеру у юдеїв. Кожний дім повинен бути готовим прийняти Месію до себе. Ми, християни, також очікуємо Христа, Його славного повернення. Сьогодні Він може прислати своїх посланців. Отже, це вільне місце також приготоване для якогось гостя – бідного сироти. Приймаючи його за стіл, ми, згідно зі словами Ісуса, приймаємо до себе самого Христа.

«На Західній Україні у Святвечір існує все ж таки традиція, щоб їсти пісне, хоча канонічно католицька віра не забороняє їсти скоромну їжу, м’ясо, – каже диякон Андрій Пеканець. – На Україні така специфіка, що тут проживають і західні, і східні католики, тобто культура тут насичена як православною, так і католицькою традицією. І виник такий феномен, що ці культури почали одна в одної запозичувати. Адже, наприклад, на Заході немає традиції у католиків їсти кутю, але у католиків в Україні вона є. І це, я вважаю, чудово, що вони її перейняли зі східних святкувань, а от традицію ялинки перейняли від католиків. І це цікавий обмін традиціями. Але, мабуть, не варто під час зустрічі Різдва зосереджуватися лише на побутових речах і традиціях, адже суть Різдва – народження Ісуса Хреста у Віфлеємі, а також народження його в наших серцях, в наших сім’ях. Тому першим питанням є духовна підготовка до Різдва, а не лише світське святкування. Бажаю кожному знайти відповідь на запитання – що є головним у святкуванні Різдва Христового. Усім бажаю відкрити свої серця до приходу Ісуса!» 

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

??????, ???????, ????????...

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити


Нові блоги

Опитування

Які політичні партії ви підтримуєте?
БПП Солідарність - 0%
Фронт Змін - 2.3%
Батьківщина - 9.3%
Самопоміч - 16.3%
Радикальна партія - 0%
Свобода - 9.3%
Опозиційний блок - 2.3%
Наш край - 0%
Народний контроль - 0%
Рух нових сил - 0%
ДемАльянс - 0%
Громадянська позиція - 0%
Інші партії - 4.7%
Не підтримую жодної партії - 55.8%
Всього голосів: 43

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення