Вівторок, 19 січня 2021p.

Пропустіть через кордон MERSEDES для інваліда

 Пільгові афери: чи винні громадяни, що «дурять» державу?

 

 Є люди в нашій країні, які живуть за правилами: платять за комунальні послуги, мито, за ліки. Але вони навіть і не підозрюють, що можуть отримувати все це безкоштовно або з великою скидкою. А є й інша категорія, яка все це не просто знає, а й користується своїми «знаннями». Такі суб’єкти і машину через кордон переженуть, не сплативши мита (бо пільговики), і ділянку землі собі й сину «виб’ють», і квартиру отримають, і пільги відшукають, де тільки зможуть. Варто зазначити, що у більшості випадків – це з вигляду здорові громадяни, які, однак, на кожному кроці кричать, що вони інваліди, або ветерани, або ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, хоча останню бачили лише по телевізору.

 

 Не те, щоб ми були проти пільг: пільги – це добре, але чомусь отримують їх зовсім не ті, в кого є крайня необхідність, а ті, хто знають, куди звернутись і кому заплатити, щоб їх отримати. Для прикладу, історія: пан Василь – житель околиці міста, в минулому військовий, але, оскільки вийшов на пенсію, вже не будучи воякою, він, звісно, пільг ніяких не отримав. І не те, щоб не намагався. Майже рік пенсіонер хотів «вибити» необхідні документи, щоб йому зарахували десяток років військової служби до загального стажу. Довелося давати запити в архіви Росії, бо ж виходить, що він служив у іншій країні. І от наполегливість пенсіонера окупилася. Йому дали-таки надбавку до пенсії – 1 гривню…

 

 Погодьтесь: це просто знущання! Тому не дивно, що, коли після перенесеної хвороби йому запропонували оформити інвалідність за кілька сотень доларів, він погодився, адже держава йому трохи заборгувала. А так, маючи пільги інваліда другої групи, він принаймні платив мінімальну суму при техогляді свого авто. Коли купував машину, теж сплатив набагато менший податок, і пільги на комунальні витрати поменшали. «Я все життя жив чесно, – каже п. Василь, – ні в кого зайвої копійки не взяв. І як мене винагородила держава? Тож я зробив, як всі. Чим я гірший?»

 

 Справді, таким принципом керуються всі. Оскільки держава дає субсидії тим, хто на них не заслуговує, а тих людей, які на них мають всі права, ігнорують, то чому не скористатися можливістю «виправити несправедливість»?

 

 Ось і виходить, що псевдоінваліди їздять на дорогих іномарках, а справжні пільговики не мають на хліб, а часом і не знають, що їм держава винна.

 

 Така сама схема працює з виплатами на дітей, включаючи «декретні». Якщо добре знати наше законодавство про надання пільг, то можна відірвати кругленьку суму на малечу. Наприклад, Ганна, якій 23 роки, розповіла, як їй пропонували до гарантованих 12 тис. за першу дитину додатково отримати ще 12 тис. грн., щоправда, 3-4 з них довелося б сплатити за послуги. «Хтось з друзів дав телефон потрібної людини. Чоловік призначив зустріч на одному з автосервісів міста. Пояснив, що для того, аби отримати ці гроші, він «липово» оформить мене на роботу з окладом 10-12 тис. гривень, з якої я ніби і піду в декрет після народження дитини. Коли почула, що за документами я можу отримувати такий оклад, коли середня зарплатня 1500 грн., мені навіть смішно стало. Коштуватиме це близько третини від суми. Сказав, що всі тонкощі податкової процедури бере на себе, мені навіть ходити нікуди не треба. Як з’ясувалося, він і сам працював у податковій. Все виглядало надто привабливо, але я відмовилася. На це друзі і знайомі сказали, що я ненормальна: навіщо відмовлятися, адже так усі роблять, стверджували вони. Але мені було якось не по собі так нахабно дурити державу – це ж нечесно».

 

Взагалі на пільгах заробляють усі, крім тих, кому вони справді передбачені.

 

 Той, у кого є дві квартири, знаючи усі юридичні тонкощі, може отримати ще одну – і то безкоштовно. Так, один військовослужбовець розповів, як кілька десятків років чекав на житло, адже за списком був першим. «Змінилося все: країна, керівники, всі вони отримали квартири і пішли на пенсію, лише одне не змінилося: я й досі в черзі на квартиру – перший», – каже обурений чоловік.

 

 Звісно, про те, що робиться за зачиненими дверима чиновничих кабінетів і поза їхніми межами, нікому зі звичайних смертних не відомо. Проте обурює ставлення сильних світу цього до принижених і знедолених. Навряд чи щось зміниться вже сьогодні-завтра. Однак треба хоча б намагатися це робити і про це говорити. Чи змінить ситуацію підвищення зарплатні чиновникам до норм європейського стандарту? Можливо, вони й перестануть брати хабарі за відповідні «послуги», а можливо, й ні, адже апетит приходить під час їжі. У Західній Європі, наприклад, хабарництво серед посадовців радше є винятком, тому там ніхто навіть не намагається хабарі пропонувати. Щоправда, стався такий випадок в Англії не так давно. Сумління настільки змучило посадовця, що він вкоротив собі віку. Подібні випадки часто стаються в Японії: честь у них, напевно, генетично закладена. Замарав совість – харакірі. Ми, слава Богу, не англійці і не японці, сумління наше чисте: ми ним не користуємося і намагаємося винного знайти поза межами своєї совісті. А насправді ми пов’язані із системою, яка нас оточує і частиною якої ми є. Посадовець взяв хабара, але ж ми йому його дали. Отож провина на обох. Як у подружніх сварках відповідають за конфлікт обидві сторони, так і у зв’язці «хабарник-податель хабара» відповідальні обидва.

 

 Так, жити на «одну зарплату», як колись бажали своїм ворогам за радянських часів, важко, однак треба шукати вихід не через обман, а через зміни у свідомості та в політичній картині сьогодення. А Ви як думаєте?

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Схожі матеріали (за тегом)

Загрузка...

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення