Дим-димок
од маШИН
З метою з’ясування цієї ситуації 31 січня була здійснена перевірка даного підприємства за участі представників державної екологічної інспекції, журналістів, депутатів, мешканців. Комісія на момент приїзду не виявила ніякої переробки небезпечних відходів. Водночас під час огляду виробничих приміщень було виявлено 4 установки для переробки гумотехнічних і полімерних виробів та п’ятилітрові бутлі рідкої фракції переробки, а також верстати для деревообробного виробництва. Окрім цього, на території виявлено 73 мішки вуглецевого твердого залишку та 1653 одиниці автомобільних шин.
Приватний підприємець пояснював наявність цього всього тим, що він раніше займався переробкою автомобільних шин. «Вже 3 роки ніякої переробки не здійснюється», – каже він. На запитання: «Для чого складуєте, якщо Ви вже 3 роки не переробляєте шини?», пан Коренчук відповідає: «Я складую, бо розраховую, що цього року ми переїдимо на іншу територію, де займатимемося таким видом діяльності».
Правда, на запитання, відколи не працює переробка, пан Коренчук чітко так і не відповів. Спочатку говорив, що два роки не працює, пізніше назвав три роки, іншого разу – три з половиною чи майже чотири. Так і не зрозуміло з його слів, коли він востаннє переробляв небезпечні відходи. Водночас переконував, що тепер він займається деревиною – сушить дошки.
Однак мешканці стверджують, що підприємець розпочав роботи в липні 2008 року, у січні 2011 року, у зв’язку з втручанням тодішнього мера міста Миколи Федорука, призупинив. А восени 2011 року відновив переробку. За словами садгірчан, востаннє переробка здійснювалася... на Різдвяно-Новорічні свята 2012 року. «Грішник Коренчук працює виключно у вихідні та святкові дні, а також в будні – вночі, оскільки боїться бути поміченим. Ми неодноразово хотіли з ним зустрітися, але він уникав будь-якого контакту», – скаржиться представник ініціативної групи п. Світлана Гелич.
Коли співробітники екологічної інспекції запросили в нього відповідні документи на здійснення діяльності, підприємець так і не спромігся їх показати, пообіцявши, що принесе наступного дня, оскільки папки зберігаються вдома. Пізніше виявилося, що всіх документів в нього і близько немає. Мабуть, і не було.
У зв’язку з цим Державна екологічна інспекція склала акт, виписала штраф та видала припис, згідно з яким приватний підприємець зобов’язується до 1 квітня утилізувати всі хімічні відходи з даної території. Крім цього, начальник екоінспекції області Василь Дутчак вирішив опломбувати всі установки для переробки гумотехнічних виробів.
Приватний підприємець каже, що оскаржувати дії влади щодо штрафів не буде. «Державні органи вчинили справедливо. Судитися не буду. Я погоджуюся з усіма зауваженнями екологічної інспекції. Однак те, що опломбовували котли, – це абсурд, оскільки вони не працюють вже три роки. Лише епізодично запускаю тільки одну котельню-сушку для деревообробного виробництва», – пояснює підприємець.
Виникає якесь непорозуміння. Адже чомусь люди збирають підписи. В той час як підприємець стверджує, що ніяких хімічних викидів немає. Коренчук каже: «Люди шукають якийсь запах, вони вже в мене 10 разів були за півтора роки. Мене зробили жертвою. Я від депутатки Любові Сорохан вперше почув, що мене звинувачують в тому, що я отруюю людей».
За словами Любові Сорохан, на підприємстві виявлено чимало порушень: «По-перше, відповідно до законодавства, подібною діяльністю можна займатися на території, розташованій не менше як за 3 км від населеного пункту, а не за 200 метрів від житлового будинку. По-друге, стаття 11 Закону України «Про екологічну державну експертизу», вимагає, щоб суб’єкт екологічної експертизи проводив публічне слухання або засідання. Тобто управління навколишнього середовища мало через ЗМІ або через зібрання людей, які тут проживають, розкрити суть виробництва. Цього зроблено не було. По-третє, у підприємця не було дозволу на викиди речовин, що забруднюють повітря. По-четверте, згідно з ліцензією, виданою Міністерством природних ресурсів України ще в 2007 році, підприємцю дозволено було займатися лише збиранням відходів. Тому будь-яка переробка заборонена. Однак підприємець стверджує, що йому було дозволено займатися переробкою саме за даною ліцензією».
«У той час ця ліцензія мені дозволяла і збирати, і переробляти шини на рідке паливо та вугілля», – стверджує Олександр Коренчук. І запевняє, що тоді іншої ліцензії просто не видавали. Можна зрозуміти виправдання і невинний вигляд підприємця, оскільки йдеться про закриття бізнесу, який приносив йому непоганий прибуток. Як зізнався підприємець, кожний з його чотирьох котлів за добу переробляє тонну продукції. Напевно, є що втрачати.
Запитань більше, ніж відповідей
Чому екологічна інспекція тільки зараз застосувала відповідні заходи до підприємця? Не особливо загиблюючись у документацію, учасники рейдової перевірки переконались в одному: надто безпечно почував себе цей підприємець, спалюючи смердюче тріло. Щось дуже довго здіймався їдкий дим над Садгорою. І нікого, крім незадоволених мешканців, цей запах не тривожив. Адже про цю проблему було відомо ще в 2009-2010 роках. Журналісти про це тоді розповідали, депутати надсилали запити. Найцікавіше, що начальником екоінспекції в області ще тоді був не хто інший, як Василь Степанович Дутчак. Правда, недовго. Пізніше був призначений інший начальник.
Ще раніше уповноважені органи піднімали питання про заборону переробки, але так і не заборонили. У травні 2010 року головний санітарний лікар області виніс постанову про тимчасову заборону роботи установок з переробки відходів, оскільки у підприємця не було висновку санепідемекспертизи Міністерства охорони здоров’я. Чому санепідемстанція області не проконтролювала свою постанову до кінця? Запитань виникає більше, ніж відповідей.
