Понеділок, 23 квітня 2018p.

Як потрапити без конфліктів у шпиталь для інвалідів війни

  Після важкої ночі, яку вісімдесятирічний чоловік провів вдома з температурою під сорок, він як учасник війни звернувся по медичну допомогу до військового госпіталю, де лікувався кілька тижнів тому. Пенсіонер підозрював, що в нього запалення легенів: дихав важко, боліли груди плюс висока температура. Прибувши до медзакладу, дідусь був упевнений, що має право на повторне лікування, і тому, коли йому відмовили в госпіталізації, обурився. Та чи виправданим було обурення пенсіонера, спробуємо з’ясувати.


  Іван Вакарчук, 1931 року народження, є учасником Великої Вітчизняної війни і належить до пільгової категорії. Спокійний, небагатослівний пенсіонер справив враження приємної у спілкуванні, мирної людини. Вони з дружиною – літні люди, живуть на вул. Барбюса в зоні зсуву. Проблем вистачає, та вони не галасують, а намагаються їх вирішувати. Але сталася з ними прикра історія, що змусила їх застосувати відповідні дії, адже пан Іван з дружиною впевнені, що з ними обійшлися негідно. Пенсіонери часто хворіють. Це знають усі, і наш герой – не виняток. І от під час загострення хвороби, що потребувала невідкладної допомоги, виник конфлікт між керівником воєнного госпіталю і пенсіонером. Претензій до персоналу госпіталю, де лікувався, колишній пацієнт не має: до цього його там пролікували на гідному рівні. А от при повторному зверненні стався неприємний інцидент.


  Аби не бути упередженими у викладі матеріалу, надалі дамо висловитися кожному з учасників цієї, як з’ясувалося, непростої ситуації.


  Пані Марія, дружина Івана Васильовича, розповідає про недавні події: «Ми звернулися до госпіталю, нас прийняла завідувачка відділення поліклініки, вона одразу направила чоловіка на аналізи і до головного лікаря за печаткою для госпіталізації. Через те що у чоловіка була висока температура, скрізь нас пропускали без черги».


  «Здавши всі аналізи, – продовжує Іван Вакарчук, – пішов до головного лікаря. Довелося дуже довго його чекати під кабінетом. Нарешті лікар прийшов, прийняв двох дівчат, які також його очікували. Після того, як вони покинули кабінет, зайшов я, лікар збирався вже виходити. Я показав йому папери. Він взяв мої документи і сказав, що підписати не може, оскільки охочих багато і всіх прийняти госпіталь не в змозі. Ми з дружиною підійшли до завідуючої, а вона розвела руками, відповіла, що нічого вдіяти не може. Ми, розчаровані, мусили повертатися додому. Вже звідти викликали швидку допомогу, мене госпіталізували. Дуже добре поставилися до мене у лікарні швидкої допомоги, жодної гривні не взяли. А коли завідуюча в лікарні швидкої допомоги почула, що мені відмовили у лікуванні в військовому госпіталі, вона сказала, що, якщо я хочу, може допомогти оформитися туди. Однак до госпіталю я більше не хотів».


  У лікарні швидкої допомоги навіть допомогли з ліками, зробили все, що могли, кажуть пенсіонери. Звісно, ми поцікавилися, в якому стані пенсіонер потрапив до лікарні швидкої допомоги, де пан Вакарчуку надали медичну допомогу і залишили на подальше лікування.


  Коментує Олена Миколаївна Дерда, завідувач відділення терапії: «8 серпня цього року п. Вакарчук поступив до відділення швидкої допомоги. Діагноз – негоспітальна правобічна нижньостороння пневмонія середньої важкості. На словах пояснив, що вже проходив рентген і наступного дня надав виписку, що підтверджувала діагноз. Попередні записи ми не бачили і те, що лікувався в іншому місці, знали лише з його слів. Я не можу точно сказати, чи мала право згадана установа відмовити пенсіонеру у госпіталізації, оскільки не знаю точно правил перебування і госпіталізації хворих у військовому госпіталі. Ми зі свого боку надали всю необхідну допомогу, навіть допомогли з ліками. Виписали І.Вакарчука 18.08.2011, рентген був у нормі, пневмонія розсмокталася. Добре пам’ятаю цю людину, справив враження спокійного і виваженого чоловіка, конфлікту з ним не виникало».


  Що ж, кожна сторона має рацію. Звісно, ми розуміємо пенсіонерів: за такої мізерної пенсії, якої ледь вистачить на одноразове лікування, не кажучи вже про повторне за один місяць, такі люди і хочуть користуватися пільгами, а в госпіталі, як відомо, лікування взагалі безкоштовне, тому й охочих багато.


  Однак, щоб остаточно пролити світло на цю ситуацію, ми поспілкувалися з начальником ОКУ «Чернівецький обласний госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни» Мігайчуком Манолієм Михайловичем. Ми поставили кілька резонних запитань. Можливо, в подальшому відповіді на них допоможуть уникати непорозумінь між людьми, які хочуть тут лікуватися, і його керівництвом.


– Хто має право на лікування в госпіталі інвалідів Вітчизняної війни та яким чином туди можливо потрапити?


– Враховуючи те, що госпіталь має найкраще серед лікувально-профілактичних закладів області фінансування на медикаменти та харчування, наш заклад має можливість у повному об’ємі надати медичну допомогу та збалансоване дієтичне харчування пільговій категорії (інвалідам Вітчизняної війни, учасникам бойових дій – безвідмовно; учасникам війни, дітям війни, вдовам інвалідів війни, репресованим та політв’язням, інвалідам армії, ліквідаторам на ЧАЕС тощо – необхідно мати певні документи). Водночас госпіталь протягом тривалого часу працює з перевантаженнями, оскільки до категорії, яка має право на лікування у нашому закладі, відноситься 130 тис. пільговиків. Госпіталь має можливість пролікувати не більше 4,5 тисячі хворих протягом року. Варто сказати, що необхідно всім вказаним категоріям проходити щороку диспансеризацію за місцем проживання, що у свою чергу може запобігти та вчасно виявити захворювання.


  – Які документи необхідно мати кожній з категорій, які поступають до госпіталю на лікування?


 – Інвалідам війни потрібно мати паспорт і посвідчення інваліда війни. Для інших категорій – наступні документи: паспорт, посвідчення, яке засвідчує пільгову категорію, і путівку з лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання (поліклініка чи лікарня за місцем проживання). Путівка видається відповідальним лікарем по роботі з ветеранами. Хворий має бути попередньо обстежений у повному обсязі (аналізи, рентген, огляд вузьких спеціалістів, ЕКГ). Відповідно до профільності хворий направляється до госпіталю.


 – Чи можливо людині без путівки потрапити до госпіталю?


– Можливо. За наявності вільних місць, тобто коли хворий не з’явився за путівкою у зазначений термін, це місце є вільним. У такому разі потрібні ті самі документи, що були вже згадані.


  Отже, всі учасники конфлікту сказали своє слово, а висновки хай роблять читачі. Чи винен шпиталь у тому, що не зміг повторно лікувати пенсіонера, чи, можливо, пенсіонеру варто було одразу звернутися у відділення «швидкої» й уникнути цієї неприємної ситуації. Маємо надію, що, прочитавши цю історію, Ви зможете одразу приймати правильні рішення і уникати таких невеселих історій.

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення