Неділя, 22 липня 2018p.

Матері-героїні два роки чекають на одноразову винагороду

 «Включення видатків на проведення компенсаційних виплат до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» можливо розглядати лише у разі вишукання додаткових джерел наповнення бюджету. У той же час питання знаходиться під постійним контролем державних органів влади, однак його вирішення потребує певного часу», – такою відповіддю втішив матерів-героїнь заступник міністра Сергій Рибак. Але, на жаль, не уточнив, скільки ще чекати одноразової винагороди жінкам села Витилівка Кіцманського району.


 Село Витилівка – нічим не примітна місцина. Тут життя плине в розміреному темпі сільських буднів, сповнених турбот по господарству. Не дивно, що високопосадовці, сидячи в своїх київських кабінетах, гадки не мають про існування таких маленьких сіл і проблем його жителів. Те, що чиновники люблять обіцяти, нікого не дивує, а от з виконанням обіцяного в них явно проблеми. Так, у 2008 році колишній президент Віктор Ющенко, щоб зміцнити прихильність простого люду, видав указ про виплату одноразової допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб жінкам, яким присвоєно звання «Мати-героїня».


 Тож жінкам, яким присвоєно почесне звання у 2009 році, винагорода обчислена, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який діяв у грудні 2008 року, тобто 6690 грн. А жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» у 2010 році, 10 прожиткових мінімумів на 01.01.2010 р. склало 8690 грн.


 Неправдою було б сказати, що допомогу не виплачують. Її виплачують, але, на жаль, дехто мусить чекати її по кілька років. Саме про таких жінок і піде мова далі. До нас у редакцію звернулася літня жінка, жителька села Витилівка, матір п’яти дітей Олена Купчук. Ростити дітей – важка праця, тож, звісно, почувши про те, що держава вирішила винагородити її за це, вона і її односельчанки, також матері-героїні, подали документи на отримання допомоги. Однак минуло вже майже два роки, а грошей ніхто так і не отримав. Розповідає п. Олена: «Я подавала документи двічі. Перший раз подала два роки тому, але, як виявилося, їх просто загубили. Я не стала сперечатися і подала документи на отримання допомоги повторно. І ось минув вже майже рік, а грошей так і не отримала. Діти в мене вже дорослі, однак гроші не зайві. Я цікавилася у жінок з інших сіл, так багато хто отримав ці гроші, а у нашому селі жодна мати-героїня грошей не отримала. Не зрозуміло чому? Може, про нас просто забули? Я вже неодноразово зверталася до соціального працівника у м.Кіцмань за роз’ясненням, але працівниця розводить руками. Звісно, я її розумію, адже ця допомога призначається навіть не з області, а прямо з Києва».


 Розчарування пані Олени поділяють й інші багатодітні матері села, які так само, як і вона, вже понад 2 роки чекають своїх грошей. Вони діляться, що майже втратили надію. І хоча діти у цих жінок вже дорослі, однак матері мріють, що, отримавши обіцяні гроші, поділять їх між дітьми та онуками, адже зайва копійка завжди знадобиться. Ділиться Марія Ігнатюк, яка виховала шістьох дітей: «Я сама з Путильського району, живу тут нещодавно, тож документи подавала ще в Путилі. Тепер я вже прописана тут, тож і гроші маю отримати тут. Однак вже минуло майже два роки, і нічого. У Путильському районі майже всі жінки отримали ці гроші. Отримала допомогу і моя рідна сестра, подала документи, і через три місяці прийшла медаль та гроші. А нам ні медалей, ні посвідчень, ні грошей. Може, до нас ще черга не дійшла? Однак ще сподіваємося».


 Ганна Буздега, мати п’ятьох дітей: «Можливо, нам не хочуть давати ці гроші. Влада змінилася, тож, може, не хочуть виконувати обіцянки своїх попередників. Я теж всі документи здала і чекаю кілька років. Зверталася двічі, але сказали: «Чекайте». Але якщо одним жінкам дали допомогу, то і нам мають дати, адже закон один для всіх. Мрію, що, як отримаю гроші, поділю їх між онуками і дітьми».


 Поділяють цю думку і жінки з інших регіонів, де теж «годують обіцянками». Для прикладу, матір шести дітей, деякі з яких ще неповнолітні, Віоріка Крецу теж розраховує на ці гроші. «Я подала документи більше року тому, – розповідає п. Віоріка. – Сама я із села Годинівка Герцаївського району, документи подавала в м. Герца, сказали чекати, а скільки – невідомо. Хотілося б отримати ці кошти, допомогла б дітям».


 Поспілкувавшись з цими жінками, відчула, що вони, як і раніше, прагнуть піклуватися про своїх дітей. Жодна з них не сказала, що гроші їй потрібні для власних потреб. У них одна мрія – допомогти своїм дітям. Можливо, для чиновників легко обіцяти допомоги, і вони й гадки не мають, що прості сільські люди, а особливо такі жінки, як наші героїні, розраховують, що держава дотримає слова.


 На прохання матерів-героїнь Витилівки спробували з’ясувати у владних мужів, причетних до цієї справи, чому жінки так довго чекають на обіцяні державою гроші. Сільський голова розповів, що теж переймається цим питанням, його обурює той факт, що держава ігнорує односельчанок. Саме з цією метою він подав запит до Міністерства фінансів України. Якраз перед нашим приїздом до села отримав відповідь, враженнями від якої поділився. Розповідає голова сільської ради Іван Ванчуляк: «Мені навіть соромно за ту відповідь з Міністерства фінансів, що я отримав. Що мені казати цим жінкам?! Те, що мені прислали, – не що інше, як відписка?! Ми намагаємося займатися цим питанням, але поки що зусилля марні. Зверталися не лишень стосовно цього питання, намагаємося вибити допомоги і дітям війни, і ветеранам, і матерям-героїням. Будемо звертатися до відповідних органів і надалі. Поки що отримуємо лише відмови. Надали багатодітним жінкам по сто гривень з депутатського фонду – це мало, але хоч щось».


 Показав Іван Ванчуляк нам і той лист-відписку з Міністерства фінансів. Цитуємо дослівно високих київських чиновників: «Питання знаходиться під постійним контролем державних органів влади, однак його вирішення потребує певного часу». А от скільки часу на це піде, не відомо.


 На обласному рівні, поспілкувавшись з начальником управління праці та соціального захисту населення Богданом Сеньківом, отримали обнадійливу відповідь на запитання, скільки чекати обіцяної допомоги матерям-героїням: «Це актуальне питання на сьогодні. Законодавчими актами передбачається, що виплати будуть здійснюватись поступово. Ми не знаємо, скільки осіб народиться і скільки жінок отримають статус «Мати-героїня». Те, що було призначено у 2009 році, було виплачено 2010, аналогічно мало бути у 2011 році. Проте в Чернівецькій області, завдячуючи нашому губернатору, ми цілком розрахувалися за 2010 рік у 2010 році. Таким чином, те, що призначається у 2011, мало б виплачуватися у 2012 році. Однак є ще один аспект. Попередньо йшлося, що виплачуватися ця допомога має на підставі посвідчення, яке видає уряд. Але були внесені зміни, і тепер складений реєстр, за яким будуть здійснюватися виплати, незалежно від того, чи має або ще не встигла отримати жінка посвідчення матері-героїні. Тобто цього року допомогу отримають 614 жінок, у середньому по 9410 грн. Заявки подані також і цього року. Плануємо розрахуватися з усіма матерями-героїнями, які подали свої документи. Це спрощена процедура. Сподіваємося, що уряд дотримає обіцянки, і ми ці кошти отримаємо та повністю розрахуємося».


 Що ж, такі слова обнадіюють, і ми також сподіваємося, що зусиллями обласних чиновників жінки зі статусом «Мати-героїня» отримають довгоочікувану одноразову винагороду. Зовсім скоро дізнаємося, чи дотримають чиновники слова і чи не відкладуть цю справу в довгий ящик як не першочергову.

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення